Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.01.2024 р. № 342/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду            звернення товариства з обмеженою відповідальністю(далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реалізації столовихвинта, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що маючи відповідні дозвільні, ліцензійні документи щодо оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями є постачальником/імпортером харчової та алкогольної продукції з метою продажу її в своїх торговельних точках або постачання іншим суб’єктам господарювання на підставі відповідних договорів.

Практична необхідність в отриманні даноїіндивідуальної податкової

консультації полягає в тому, що до Товариства звернулися суб’єкти господарювання, у яких відсутні ліцензії на роздрібну/оптову торгівлю алкогольними напоями, при цьому такі суб’єкти господарювання планують придбавати у Товариства саме столові вина (алкогольні напої із вмістом об’ємної частки спирту етилового в розмірі 9,0-15,0 відсотків).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1)  Чи можна вважати алкогольний напій, в складі якого об’ємна частка спирту етилового в відсотках становить 9,0-15,0 (згідно даних, що зазначені на маркуванні)– столовим вином згідно ДСТУ (далі – ДСТУ)?

2)  Чи має право Товариство (власник ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями) постачати іншим юридичним особам, що не мають відповідних ліцензій на роздрібну/оптову торгівлю алкогольними напоями, такий товар як «столове вино», якщо в складі цього напою обʼємна частка спирту етилового становить 9,0-15,0%, але відсутнє конкретизоване зазначення на етикетці –  «столове вино» (оскільки, наприклад, за законодавством країни-експортера відсутня така класифікація вин як столові; а є лише відповідне зазначення про вміст обʼємної частки спирту етилового 9,0-15,0% на етикетці, що по суті відповідає складу продукції «столове вино» за українським ДСТУ).

3)  Вимогами яких нормативно-правових актів встановлена будь-яка відповідальність до постачальника, який є власником ліцензії оптової торгівлі алкогольними напоями, за можливе здійснення Товариством постачання алкогольної продукції (обʼємна частка спирту етилового в ній становить 9,0-15,0%) юридичним особам, що не мають відповідних ліцензій на роздрібну/оптову торгівлю алкогольними напоями?

4)  Чи повинне Товариство як власник ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями під час постачання алкогольної продукції (обʼємна частка спирту етилового в ній становить 9.0-15,0%) будь-яким чином перевіряти:

-    наявність у покупця ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

-    кінцеву мету придбання цього товару (столового вина або іншої алкогольної продукції зі вмістом обʼємної частки спирту етилового в відсотках 9,0-15,0 ) – як роздрібну торгівлю таким продуктом?

5)  У випадку, якщо Товариство як власник ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, постачає виключно столові вина (алкогольну продукцію з обʼємною часткою спирту етилового в ній 9,0-15,0%) суб'єкту господарювання без наявності будь якої ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, що в такому випадку заповнювати в Товаро-транспортній накладній за формою № 1 -ТН/алкогольні напої в графі «Одержувач», щодо номеру і дати видачі ліцензії на виробництво продукції?

6)  У випадку постачання Товариства як власником ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно столових вин (алкогольна продукція з обʼємною часткою спирту стилового в цій 9,0-15,0%) субʼєкту господарювання без наявності будь-якої ліцензії на торгівлю алкогольними напоями, хто в такому випадку буде платником акцизного податку та коли і на якій підставі цей податок буде сплачуватись?

Щодо питання 1

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року№ 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до абзацу сьомого статті 1 Закону № 481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД

Закон України від 16 червня 2005 року № 2662–IV «Про виноград та виноградне вино» (далі – Закон № 2662) регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні. Дія Закону № 2662 поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону № 2662 визначено:

вино–алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених –підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів;

вино столове– вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових – 9,5 і марочних – 10 відсотків об’ємниходиниць. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається (ст. 6 Закону № 2662).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 481, маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій статті 11 Закону № 481), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 481, та має містити таку інформацію:

загальна та власна назви виробу;

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв – найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг;

географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

вміст спирту (% об.);

місткість посуду;

вміст цукру.

Національний стандарт України «Вина. Загальні технічні умови»                     ДСТУ 4806:2007 (далі –  ДСТУ 4806:2007)поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у спожиткову тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі та громадського харчування.

Відповідно до п. 8 ДСТУ 4806:2007 на пляшки з вином наклеюють художньо оформлену етикетку або комбіновану етикетку з кольєреткою згідно з чинними нормативними документами. На етикетці кожної пляшки з вином згідно з законодавством вказують, зокрема назву держави,  назву виробника, його юридичну адресу, телефон,  знак для товарів і послуг,  назву вина (в столових натуральних додатково напис «натуральне»). 

Отже, визначити належність виноробної продукції до столових вин можна за назвою продукції, яка зазначається на лицьовій стороні етикетки пляшки або самої пляшки (іншого посуду).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2005 № 154 затверджено Інструкцію про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв (далі – Інструкція № 154). При заповненні товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв, (форма № 1-ТН /алкогольні напої/) «Відомості про вантаж» (зворотний бік товарно-транспортної накладної) указуються, зокрема: назва алкогольних напоїв, реєстраційний номер сертифіката відповідності зазначеної продукції, дата видачі сертифіката відповідності зазначеної продукції.

Отже, окрім огляду етикетки, визначити належність алкогольного напою,  в складі якогооб’ємна частка спирту етилового становить 9,0-15,0відсотків, до столових вин можна такожза назвою в товаросупровідних документах (накладних, ТТН), сертифікаті відповідності, договорі поставки, купівлі-продажу та за результатами проведеної експертизи.

Щодо питань 2,3,4,5

Статтею 1 Закону № 481 визначено:

оптова торгівля– це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання;

роздрібна торгівля– це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Порядок ліцензування діяльності, зокрема з оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначено статтею 15 Закону № 481.

Відповідно до вимог частини першої статті 15 Закону № 481 оптова торгівля на території України алкогольними напоями здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями.

Частиною двадцять третьою статті 15 Закону № 481 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями, які класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2204 та відповідають опису«Столові вина» може здійснюватися суб’єктом господарювання без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові».

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво (господарська комерційна діяльність)– це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Слід зазначити, що оптовий продаж алкогольних напоїв передбачає комерційне використання придбаного товару (реалізацію суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання).

Таким чином, за наявності діючої ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями Товариство має право здійснювати реалізацію столових вин суб’єктам господарювання, уяких відсутняліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Законом № 481 не передбачена відповідальність для суб’єкта господарювання-продавця у разі реалізації ним алкогольних напоїв суб’єкту господарювання-покупцю, у якого відсутні ліцензія на право оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тому уТовариствапід час реалізації столових винне виникає необхідність вимагати від суб’єктів господарювання – покупців ліцензію на право здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоямита пояснення щодо кінцевої мети придбання столовоговина.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2.1 розділу 2 Інструкції № 154 у рядку «Одержувач» записуються повне найменування підприємства одержувача продукції, його місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю) продукції, що ліцензується, номер і дата видачі наряду на відпуск продукції.

Згідно з Інструкцією № 154 при заповненні товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (форма 1-ТН/алкогольні напої) у рядку «Одержувач» такої накладної вказуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії, що засвідчує право суб’єкта господарювання-одержувача на провадження конкретного виду діяльності.

Отже, у випадку оптового продажу алкогольних напоїв у товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоївномер та дата видачі ліцензії на виробництво у рядку «Одержувач»не зазначається, а зазначається дата видачі та номер ліцензіїна оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Щодо питання 6

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку єособа-суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 213.1.9 п.п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Відповідно до п.п 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставка податку становить 5 відсотків, зокрема, для алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до підпунктів 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Отже, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі є суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію алкогольних напоїв.Порядок і строки сплати акцизного податку встановлено статтею 222 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).