Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.01.2024 р. № 362/ІПК/18-28-04-02-07

Головне управління ДПС у Сумській області за результатами розгляду звернення щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі здійснення оподатковуваних та неоподатковуваних операцій та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ, в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство надає медичні послуги населенню, що фінансуються за рахунок НСЗУ, також передає в оренду частину приміщень (кабінети) відповідно до договорів оренди. У договорах окремим пунктом передбачено відшкодування комунальних послуг орендарями. Таким чином, підприємство одночасно здійснює оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції. Підприємство не є бюджетною установою.

Підприємство отримало рахунок на оплату за електроенергію, згідно якого визначена сума відшкодування за електроенергію орендарями.

Також підприємством отримано рахунок на оплату теплопостачання, яке використовується лише орендарями.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з наступних питань:

1. Яким чином формувати «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ при використанні електроенергії частково у оподатковуваних, а частково - у неоподатковуваних операціях. При цьому в рахунку на відшкодування електроенергії орендарями визначено кількість та вартість спожитої електроенергії.

2. Як формувати «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ по рахунку за теплопостачання, яке використовується лише орендарями.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та є обов’язковими для всіх платників ПДВ незалежно від того, яку форму правління має платник (приватна, державна, комунальна) та які операції здійснює платник (звільнені від оподаткування ПДВ чи оподатковувані).

Згідно з пунктом 201.5 статті 201 ПКУ для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

 

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 199.2 статті 199 ПКУ визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Щодо питання 1

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, використовуються частково в оподатковуваних ПДВ (надання нерухомого майна в оренду) і частково - в звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Таким чином, при придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, формування податкового кредиту здійснюється виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Проте, випадок, наведений у зверненні, містить дані щодо споживання орендарями визначеної кількості та вартості електроенергії, сплаченого податку на додану вартість у вартості товару.

Отже, незалежно від того, сформовано платником податку-покупцем податковий кредит, чи ні, у такого платника податку за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на різницю між загальною сумою ПДВ по рахунку на оплату електроенергії та сумою ПДВ, яка відшкодована орендарями за спожиту електроенергію, оскільки наявна інформація щодо використання придбаної електроенергії у оподатковуваних операціях.

Тому в даному випадку частка використання товарів, послуг, необоротних активів відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ не застосовується.

Податкові накладні, складені у зв’язку з нарахуванням таких податкових зобов’язань, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Щодо питання 2

У випадку, коли вся сума податкової накладної (рахунок на сплату теплопостачання) використовується лише орендарями, на всю суму  відшкодування комунальних послуг складається податкова накладна та реєструється в ЄРПН.

Оскільки дані послуги не використовуються в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування) операціях, то нарахування податкових зобов’язань згідно пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ не здійснюється.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).