Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо окремих норм застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє.
Платник податку у зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи. Від іншої фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи отримав пропозицію здійснювати придбання деяких товарів та послуг у рекомендованих ним контрагентів з наступним отриманням від зазначеної фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи винагороди (премії) у вигляді грошових коштів в розмірі певних відсотків від об’єму оплачених мною цим контрагентам замовлень або в розмірі фіксованих сум. Згадані вище товари та послуги будуть використовуватись платником тільки для здійснення підприємницької діяльності (не для особистого використання).
Також платник зазначив, що найближчим часом планує здійснювати діяльність з надання замовникам агентських послуг з пошуку потенційних клієнтів (на ринку В2В). Для розширення кола потенційних клієнтів та заохочення їх до співпраці планується здійснювати матеріальне стимулювання клієнтів – суб’єктів господарювання шляхом виплати їм винагороди (премії, кешбеку) за придбання товарів та послуг у рекомендованих мною постачальників. Для виплати винагороди клієнтам буде використовуватись частина доходу отриманого від надання послуг замовникам?
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яким чином платнику потрібно оподатковувати винагороду в разі її отримання та чи будуть включатися отримані кошти до складу доходів платника єдиного податку?
2. Чи не призведе отримання вказаних винагород до втрати платником статусу платника єдиного податку?
3. Чи не існує, з точки зору податкового законодавства, заборон на здійснення виплат зазначених винагород?
4. Чи не призведе отримання вказаних винагород фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – четвертої груп до втрат ними статусу платника єдиного податку?
5. Чи можна здійснювати оплату винагород на особисті (не підприємницькі) рахунки фізичних осіб – платників єдиного податку першої – четвертої груп? Хто повинен виконувати обов’язки податкового агента у разі здійснення таких виплат?
6. Чи буде об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) сума винагороди платнику ПДВ, якщо отримувач винагороди є кінцевим споживачем (тобто коли винагорода не може трактуватись як плата за маркетингові послуги)? Що буде базою ПДВ у разі необхідності такого оподаткування ПДВ – вся сума винагороди чи сума винагороди буде включати ПДВ?
Щодо першого – п’ятого питань
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Крім того, перелік доходів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку, визначено п. 292.11 ст. 292 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо дохід у вигляді винагороди (премії, кешбеку), яка виплачується на користь фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи, пов’язаний з господарською діяльністю такого підприємця, то сума зазначеного доходу включається до доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується єдиним податком у порядку, визначеному у главі 1 розділу XIV Кодексу.
Водночас, якщо зазначені винагороди отримуються фізичною особою – підприємцем не в рамках своєї господарської діяльності, то такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу, ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування
(п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Слід зауважити, що будь-які висновки з питання отримання винагород фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку та подальше їх перебування на спрощеній системі оподаткування можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Щодо шостого питання
Правові основи оподаткування податку на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Відповідно до п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
За операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою (пп. 201.1 та 201.10 ст. 201 Кодексу).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).
Таким чином, операції з постачання послуг, які надаються постачальником – платником ПДВ, є об’єктом оподаткування ПДВ (незалежно від того, платнику чи неплатнику ПДВ надаються такі послуги) та підлягають оподаткуванню виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до
п. 188.1 ст. 188 Кодексу.
Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |