Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.01.2024 р. № 308/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо віднесення до суми податків, що зменшують мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ), сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, утриманих при виплаті дивідендів на користь фізичної особи – засновника Товариства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що у 2022 році сплатило до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходів у вигляді дивідендів, виплачених у 2022 році за період 2021 року на користь фізичної особи – засновника Товариства, який перебуває у трудових відносинах з підприємством.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право Товариство врахувати зазначені суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору при обчисленні МПЗ за 2022 рік?
2. Чи має право Товариство, взагалі, в майбутніх періодах врахувати зазначені суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору при обчисленні МПЗ?

Дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено приписами п.170.5 ст.170 Кодексу, відповідно до пп. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп.165.1.18 п.165.1 ст.165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь – який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь – яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст.170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п.167.5 ст. 167 Кодексу (пп.170.5.2 п.170.5 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно – правовими договорами.

Згідно з пп.167.5.4 п.167.5 ст. 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п.167.1 ст.167 Кодексу, тобто 9 відсотків.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.1.2 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Кодексу та ставки військового збору, встановлену пп.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, виплачений Товариством власнику(ам) на основі рішення зборів засновників такого товариства оподатковується податком на доходом фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах під час їх нарахування.

Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим.1.1 ст. 297 прим.1 Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до
п. 297 прим 1.5 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у
ст. 297 прим.1 Кодексу – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Додаток 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі - Додаток 3).

Згідно з абзацами першим, другим п.297 прим.1.5 ст. 297 прим.1 Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситьсяподаток на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Отже, суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачені юридичною особою - платником єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особіпротягом податкового (звітного) року враховуються при складанні Додатка 3 до Декларації за умови перебування такої фізичної особи у трудових відносинах з цією юридичною особою (роботодавцем).

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52 прим. 8 та пп.69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).