X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2024 р. № 386/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо відображення у бухгалтерському і податковому обліках знищеного товару та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні  Товариство повідомляє, що внаслідок влучання БПЛА у пункті пропуску через державний кордон буд повністю знищений товар, який знаходився у вантажному автомобілі перевізника. Митна декларація на ввезення товару не оформлювалась, оскільки він був знищений, що підтверджується висновком ТПП України.

У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи відноситься до складу витрат вартість повністю знищеного вантажу і чи є у цьому випадку податкові різниці?

2. Чи є знищений вантаж об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки МД не оформлялась?

3. Як відображаються в обліку суми перерахованої попередньої оплати з метою дотримання граничних термінів розрахунків, оскільки постачальник виконав умови за договором постачання?

4. Чи будуть до підприємства зі сторони ДПС санкції за порушення строку розрахунків, встановленого ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за операціями з експорту та імпорту товарів у вигляді нарахування пені?

5.  Чи є у ДПС алгоритм повідомлення для підприємства щодо незастосування пені за несвоєчасні розрахунки у ЗЕД у зв’язку з із форм-мажорними обставинами і яким нормативним документом такий алгоритм передбачений?

Щодо питання 1.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999  № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 996). Фінансова, податкова, статистична  та інші  види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства (п. 6 розділу IV Положення № 879). Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951) (далі – Порядок  № 326).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у випадку знищення товару.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку знищеного товару через наслідки російської військової агресії проти України доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 Кодексу і частина друга ст. 1 МКУ).

Згідно з ст. 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Підпунктом 27 частини першої ст. 4 МКУ визначено, що до митних платежів належить:

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Згідно з підпунктами «а» - «г» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (п.п. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

З огляду на викладене вище інформуємо, що з питання визначення об’єкта оподаткування ПДВ при здійсненні операції із ввезення товарів на митну територію України Товариству доцільно звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого є:

організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до МКУ.

Щодо питань 3-5.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

У відповідності до зазначеного Закону № 2473, на податкові органи покладено проведення перевірок і стягнення у встановленому законом порядку з резидентів нараховану пеню за порушення граничних строків розрахунків за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів (частина п’ята статті 13).

Тобто, основним питанням валютного нагляду в ДПС є організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, зокрема і на підставі  повідомлень Національного банку України (далі – НБУ) про порушення платниками податків граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

При цьому відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків розпочинається з дати:

за операціями з експорту товарів - оформлення митної декларації або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару;

за операціями з імпорту товарів – здійснення платежу на користь нерезидента.

Завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків здійснюється:

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар;

у разі імпорту продукції – після здійснення поставки та оформлення МД типу ІМ – 40 «Імпорт», ІМ – 41 «Реімпорт», ІМ – 51 «Переробка на митній території», ІМ – 72 «Безмитна торгівля», ІМ – 75 «Відмова на користь держави», ІМ – 76 «Знищення або руйнування».

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Слід зазначити, що Законом № 2473 визначаються як підстави для нарахування пені так і підстави для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків.

Так, згідно частини шостої статті 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Водночас, зазначаємо про те, що валютне регулювання - це діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами;

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства та до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій відповідно.

НБУ видає нормативно - правові акти з питань, що належать до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", та статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 12 Інструкції № 7 визначено, що зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Додатково повідомляємо, що алгоритм повідомлення для підприємства щодо незастосування пені за несвоєчасні розрахунки у зв’язку із форс-мажорними обставинами, відсутній.

Поряд з цим, зазначаємо, що висновки щодо правомірності розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також відсутності чи наявності факту порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту послуг та підстав для нарахування пені, згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).