Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.01.2024 р. № 390/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

Платник податків має виконавче провадження стосовно нарахування аліментів. Виконавча служба включила в розрахунок аліментів дохід фізичної особи – підприємця за (…), отриманий платником податків на спрощеній системі оподаткування, згідно податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за (…).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Що саме належить та які статті витрат та доходів включаються до доходу фізичної особи – підприємця, що є платником єдиного податку другої групи за ставкою 10 відс., згідно податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця?

2. Чи є дохід, вказаний у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, чистим прибутком фізичної особи – підприємця?

3. Чи включені витрати та податки підприємця у суму доходу, вказані
в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця?

4. Чи враховується для обчислення розміру аліментів дохід фізичної
особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування (друга група 10 відс.), вказаний у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця?

5. Чи повинен дохід для обчислення розміру аліментів фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування (друга група 10 відс.) визначатися виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості?

Щодо питань першого – третього

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно зі ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 292.10 ст. 292 ПКУ не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку другої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Підпунктом 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку другої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку другої групи, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс., обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 296.5.2 п.296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

Враховуючи викладене, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому положеннями глави 1 розділу XIV ПКУне передбачено визначення чистого доходуфізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Щодо питань четвертого-п’ятого

Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання визначено главою 15 Сімейного кодексу України (далі – СКУ).

Так, відповідно до ст. 180 СКУ батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину передбачено ст. 181 СКУ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (зі змінами) затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, зокрема утримання аліментів проводиться в тому числі з доходів, від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства (п.п. 16 п. 1 Переліку).

Порядок стягнення аліментів визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (далі – Положення № 423), Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і якийзабезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, зокрема, з питань з питань сім'ї та дітей.

Крім того, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Таким чином, з питання обчислення, нарахування та стягнення аліментів доцільно звернутися до Міністерства соціальної політики України та Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.