Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2024 р. № 403/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало про укладений із Запорізькою міською радою (далі – Орендодавець) договір оренди земельної ділянки (далі – Договір, Ділянка). На Ділянці розташовані об’єкти нерухомого майна, частину яких Товариство планує продати іншій юридичній особі (далі – Новий власник об’єктів).

Новим власником об’єктів розглядається можливість виділення частини Ділянки, на якій знаходяться придбані об’єкти нерухомого майна, у окрему земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номера або внесення змін до Договору та визначення його співорендарем Ділянки.  

Товариство просить роз’яснити щодо: порядку справляння орендної плати за Ділянку до моменту державної реєстрації договору оренди новоствореної земельної ділянки, який буде укладений Новим власником об’єктів з Орендодавцем, або до моменту державної реєстрації змін до чинного Договору; чи має Новий власник об’єктів відшкодовувати частину орендної плати за пропорційну площу Ділянки, на якій знаходиться придбаний ним об’єкт нерухомого майна.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пп 288.1, 288.2 ст. 288 Кодексу). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Пунктом 287.1 ст. 287 Кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві, зокрема оренди, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта. При цьому документи, що підтверджують набуття в особи права власності на об’єкт, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (част. четверта, сьома ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права власності, право користування земельною ділянкою є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу).

Згідно з част. тринадцятою ст. 79 ¹ Земельного кодексу земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема поділу або об’єднання земельних ділянок.

Тому з виділенням земельної ділянки припиняється існування Ділянки як об’єкту цивільних прав.

Враховуючи викладене, платником орендної плати за Ділянку є Товариство на підставі Договору до дати припинення його дії та державної реєстрації припинення права оренди Ділянки.

У разі внесення змін до Договору в частині визнання Нового власника об’єктів співорендарем Ділянки, Товариство має сплачувати орендну плату відповідно до Договору з урахуванням внесених до нього змін.

Договірні відносини між Товариством та Новим власником об’єктів, в т. ч.  питання відшкодування сум плати за землю, регулюються Цивільним кодексом України, тому звернення в цій частині не відповідає вимогам ст. 52 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.