Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2024 р. № 422/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянулазвернення (    )щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомляє, що є власником нежитлового приміщення – магазину в селі ( ).

На початку 2020 року село (  ), та відповідно, належний платнику податків об’єкт нерухомого майна територіально належав до (  ) сільської ради, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України
від 12 червня 2020 року № 727-р «Про призначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» - до
(   ) об’єднаної територіальної громади, органом місцевого самоврядування якої є (  ).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

За якими ставками потрібно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 та 2021 роки: встановленими за рішенням (  ) сільської ради, яка припинила своє існування, чи за рішенням (  ) міської ради, до якої об’єкт нерухомості територіально почав належати в другій половині 2020 року, та відповідно на кінець податкового періоду і до бюджету якої сплачується нарахована сума податку за 2020 та 2021 роки?

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому Кодексом для сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Зокрема, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (п.п. 266.7.1 п. 266.7
ст. 266 Кодексу).

Згідно з пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 Кодексу).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
(п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Таким чином, оскільки податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування, то для обчислення податку контролюючим органом береться ставка, яка діяла на момент нарахувань, тобто за рішенням (   ) міської ради.

Крім того, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7  ст. 266 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.