Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «»(далі – ТОВ) щодооподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з реалізації підрядником відходів, які є власністю замовника за наявності договору доручення чи комісії та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.
ТОВ уклало договір підряду на виготовлення готової металопродукції (сортовий металопрокат) з давальницької сировини з підприємством (юридичною особою), яке також є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Під час виконання робіт за договором підряду залишаються промислові відходи, а їх норматив передбачений в договорі.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихпитань:
1) що є підставою для реалізації підрядником готової продукції, якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи для складання первинних документів (видаткових накладних) та яким чином підряднику відображати у своєму бухгалтерському та податковому обліку продаж готової продукції яку замовник не отримав та ухилився від прийняття виконаної роботи, як до так і після надходження виручки (виторгу) від її продажу та якими нормами Кодексу керуватися підряднику в даному випадку для визначення бази оподаткування податком на прибуток, ПДВ?
2) як визначити підряднику базу оподаткування податком на прибуток
(в разі його наявності та що вважати оподатковуваним доходом податком на прибуток від операцій вказаних в п. 1 цього запиту для підрядника) та ПДВ від реалізації готової продукції яка реалізується з підстав, визначених ст. 853Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), якщо перерахувати залишок коштів від реалізації в депозит нотаріусу, нотаріальній конторі, а також у разі перерахування їх на поточний банківський рахунок замовника?
3) яким чином слід скласти та заповнити підряднику податкову накладну у випадку реалізації готової продукції замовника на підставі ст. 853 ЦКУ(без укладання договору комісії, доручення)?
4) яким чином (за якими правилами та в якому порядку), які первинні та інші документи підрядник має скласти для замовника після реалізації готової продукції на підставі ст. 853 ЦКУ якщо:
ДПС розглянула звернення ТОВ та повідомляє, що діловодство уДПС здійснюється з використанням системи електронного документообігу (далі – СЕД) відповідно до Інструкції з діловодства у Державній податковій службі України, затвердженої наказом ДПС від 20.12.2019 № 222 (зі змінами) (далі – Інструкція), яка розроблена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» (зі змінами).
Пунктом 1.5.30 розділу 1.5 частини I Інструкції передбачено, що інформаційно-довідкова робота з електронними документами полягає у пошуку необхідних документів з використанням СЕД.
Відповідно до п. 1.5.32 розділу 1.5 частини I Інструкції пошукова система СЕД здійснює пошук за контекстом (ключовим словом або фразою) електронного документа, видом електронного документа, його коротким змістом, датою прийняття, номером та датою його реєстрації, його автором тощо.
Враховуючи викладене вище, ДПС повідомляє, що пошуковою системою СЕД запит від «» № «» та лист «» № «» не виявлені.
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств
Відповідно до частини п’ятої та шостої ст. 853 ЦКУякщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.
Отже, реалізація підрядником готової продукції замовникамає бути підтверджена первинними документами.
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємства визначається підрядником на підставі даних бухгалтерського обліку у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з реалізації готової продукції замовника – платника податку на прибуток на загальних підставах, у тому числі у випадку, якщо такий замовник протягом одного місяця ухиляється від її прийняття.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996-XIV).
Отже, з питання порядку формування доходів у бухгалтерському обліку від реалізації підрядником готової продукції доцільно звернутись доМіністерства фінансів України.
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів, зокрема, також вважаються:
передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних
активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Кодексу (п. 189.4 ст. 189 Кодексу).
Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема:
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг;
податковий номер платника податку (продавця та покупця);
індивідуальний податковий номер продавця та покупця.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з п. 16 Порядку № 1307, до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.
З урахуванням зазначеноговище, а також норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг (постачальником), на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг (покупця), та лише за умови, що така господарська операція мала місце. Податкові зобов’язання, на суму яких складається така податкова накладна, нараховуються виходячи з бази оподаткування, що визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу. Показники такої податкової накладної повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією.
Таким чином, операція з постачання ТОВ продукції в ситуації, описаній у зверненні, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальному порядку. За такою операцією ТОВ як безпосередній постачальник продукції зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу (тобто виходячи з договірної вартості продукції, за якою вона постачається), та на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену згідно з п. 187.1 ст. 187 Кодексу, скласти податкову накладну на покупця і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Розділ Б такої податкової накладної заповнюється у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг у порядку, визначеному п. 16 Порядку № 1307.
Разом з тим ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації ДПС не здійснює аналіз господарських операцій платника та не проводить оцінку сутності таких операцій, яка може бути досліджена під час проведення документальної перевірки платника податку.
Згідно зі ст. 36 Кодексу платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |