Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ, лізингодавець) щодо оподаткування податком на прибуток операцій, пов’язаних зпрощенням дебіторської заборгованості та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні,лізингова компанія (лізингодавець) у червні та липні 2021 року передала предмети фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу. За умовами договору, предмет лізингу має бути викуплений лізингоотримувачем у кінці терміну дії договору, після чого право власності на обладнання переходить до лізингоотримувача. У червніта липні 2021 року були виписані видаткові накладні – нарахований прибуток та списана собівартість техніки; виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні – нараховані зобов’язання з ПДВ.
З березня 2022 року лізингоотримувач припинив сплачувати лізингові платежі та заявив про відмову сплатити заборгованість та повернути техніку. З’ясувати місцезнаходження об’єкту лізингу неможливо.
У лізингодавця станом на 29.06.2023 виникла дебіторська заборгованість на суму вартості техніки та на суму нарахованої комісії.
Як зазначає лізингодавець, лізингоотримувач згоден сплатити частину вартості техніки за умови передачі йому права власності і здійснити прощення боргу на суму вартості нарахованої комісії та частини вартості техніки.
Лізингоотримувач є платником податку на прибуток на загальних підставах та не є пов’язаним підприємством.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихпитань:
1. Чи виникають у цій ситуації податкові різниці, які можуть вплинути на базу оподаткування податком на прибуток?
2. Чи може ТОВ вважати прощену дебіторську заборгованість безповоротною фінансовою допомогою згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?
3. Чи має підприємство збільшувати фінансовий результат до оподаткування на різниці за витратами у вигляді безповоротної фінансової допомоги?
Щодо питань 1- 3
Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Для цілей оподаткування, як встановлено п. 44.1 ст. 44 Кодексу, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема,
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Отже, якщо лізингодавцем прийнято рішення про прощення дебіторської заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, то така заборгованість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.
Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 Кодексу.
Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рікітакий платник не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |