Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.01.2024 р. № 464/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо деяких питань оподаткування платника єдиного податку третьої групи, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

За інформацією Товариства, на момент подачі звернення Товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування та було платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Товариство надавало послуги зі здійснення прибирання території, чищення доріг, підтримання земельних ділянок у належному фітосанітарному стані. Товариство мало намір укласти з іншим платником єдиного податку третьої групи договір про заміну сторони у зобов’язанні у договорі обслуговування абонентів.

При цьому, наявні у попереднього суб’єкта господарювання аванси від абонентів, передаються для зарахування на особистий рахунок кожного абонента у Товариства з метою забезпечення дотримання інтересів абонентів та безперервності надання послуг.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію в частині підтвердження чи спростування допустимості операції заміни сторони у зобов’язанні, за якою Товариство прийме на себе обов’язок надання послуг колишнім абонентам іншого суб’єкта господарювання.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

правонаступництва;

виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

виконання обов’язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Щодо відповідальності первісного кредитора у зобов'язанні, то він відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов’язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (ст. 515 ЦКУ).

Тобто, нормами законодавства передбачено, що сторона у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, в тому числі і в договорі про надання послуг.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст.297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу). При цьому, згідно п. 291.3 ст.291 Кодексу, зокрема, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з тим, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи веде та використовує дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат (пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу та   абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо платник єдиного податку третьої групи планує замінити іншого платника єдиного податку в договорі надання послуг згідно якого визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для платника єдиного податку оплачує інша юридична особа (наприклад – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), то така операція не є перепоною для перебування такого платника єдиного податку третьої групи на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, платнику єдиного податку слід врахувати, що відповідно до п. 291.6 ст.291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Зазначаємо, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому надано таку консультацію.