Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.01.2024 р. № 469/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  казенного підприємства щодо правильності складання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) дивідендів на державну частку, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні підприємство поінформувало, що за підсумками діяльності за І квартал 2023 року отримало чистий прибуток, який відобразило в розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за І квартал 2023 року. Також підприємство повідомило, що відповідно до поданих підприємством розрахунків частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за І квартал, півріччя, 9 місяців 2023 року код рядка 01 не співпадає з рядком 2350 «чистий фінансовий результат прибуток» фінансової звітності, при цьому врахування показника чистого фінансового результату у вигляді збитку не передбачено. Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з цього питання.

Слід відмітити, що в запиті платника чітко не визначена проблемна ситуація, яка виникла та чітко не сформульовано питання, щодо якого платник  просить отримати індивідуальну консультацію.

Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 11¹ Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185) державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.

Таким чином, при визначенні об’єкту оподаткування з частини чистого прибутку (доходу) Порядком передбачено врахування, зокрема, суми чистого фінансового результату у вигляді прибутку (показник рядка 2350 «Чистий фінансовий результат прибуток» форми № 2 фінансової звітності).

Згідно з частиною третьою статті 11¹ Закону № 185 державні унітарні підприємства та їх об'єднання, визначені цим Законом, подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) в порядку та строки, встановлені Кодексом        .

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом № 185, подають розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність (абзац восьмий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

Форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня  2021 року за № 264/35886 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 зі змінами) (далі – форма Розрахунку).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (абзац другий пункту 46.2 статті 46 Кодексу).

При цьому розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 Кодексу (абзац шостий пунктe 46.2 статті 46 Кодексу).

Якщо підприємство за підсумками діяльності за І квартал 2023 року відобразило у рядку 01 розрахунку суму чистого прибутку (доходу), а за підсумками півріччя 2023 року у фінансовій звітності отримало фінансовий результат у вигляді збитку, Розрахунок за підсумками півріччя 2023 року заповнюється таким чином:

показник рядка 01 «Обсяг чистого прибутку (доходу)» форми Розрахунку обчислюється з урахуванням вимог пункту 1 Порядку. При цьому, у разі отримання від’ємного показника, у рядку 01 зазначається сума зі знаком «–»;

у рядку 06 зазначається сума позитивного значення чистого прибутку (доходу) за звітний (податковий) період, з якої здійснюються відрахування частини чистого прибутку (доходу) з урахуванням показника рядка 01;

у рядку 12 відображається сума частини чистого прибутку (доходу), задекларована у рядку 11 Розрахунку за підсумками І кварталу 2023 року;

у рядку 13 Розрахунку відображається сума частини чистого прибутку (доходу), що нараховується до сплати (рядок 11 – рядок 12).

При цьому, показник рядка 13 Розрахунку може мати як позитивне так і від’ємне значення.

Відповідно до пункту 46.4 статті 46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. Про що зазначається у полі «Наявність доповнення» Розрахунку.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.