Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.01.2024 р. № 474/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець здійснює діяльність у сфері торгівлі з використанням мережі Інтернет. Продаж товарів відбувається на умовах внесення оплати частинами. Покупець здійснює попередню оплату товару на поточний рахунок Підприємця за його реквізитами у форматі IBAN. Доставка товару здійснюється за допомогою ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1) на умовах післяплати.

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію зі наступних питань (в контексті звернення):

Чи необхідно Підприємцю застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) за умови отримання попередньої оплати за товар на поточний рахунок Підприємця, за його реквізитами у форматі IBAN, і подальшої доставки товару через ОСОБА_1 на умовах післяплати?

Як слід розуміти фразу «за умови, що доставлений через ОСОБА_1 товар не продано в кредит, з відстроченням або розстроченням платежу»?

Правові засади застосування РРО/ПРРО  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень.

Таким чином, в момент вручення покупцеві відправлення та приймання оплати за нього працівником (оператором або кур’єром) ОСОБА_1, відбувається розрахунок за відправлення, який здійснює той же працівник (оператор або кур’єр) ОСОБА_1 та видає відповідний розрахунковий документ.

За умови, що доставлений через ОСОБА_1 товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Підприємцем РРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник (оператор або кур’єр) ОСОБА_1, безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), який буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що наведений Підприємцем у звернені спосіб доставки товарів та способи отримання оплати за них не потребують обов’язкового застосування РРО/ПРРО.

Як відповідь на питання 2 повідомляємо, що формулювання «за умови, що доставлений через ОСОБА_1 товар не продано в кредит, з відстроченням або розстроченням платежу» слід розуміти так, що проданий товар хоча і доставлений із використанням послуг ОСОБА_1, водночас, остаточний розрахунок за нього (післяплата) здійснюється не в момент отримання покупцем товару у відділенні ОСОБА_1, а відбувається пізніше на основі домовленостей між продавцем та покупцем, із залученням третьої сторони, або без такої.  

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.