Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, відповідно до норм п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Кодексу Банк приймає від свої клієнтів платіжні документи на виплату доходу фізичним особам лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування податку на доходів фізичних осіб до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок.
Серед клієнтів Банку є іноземні компанії та організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, які здійснюють виплату доходу фізичним особам та, які при здійсненні таких виплат, не подають платіжні інструкції на перерахування податку на доходів фізичних осіб до відповідного бюджету або платіжні інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок. Відповідно до пояснень від таких клієнтів, вони не зобов’язані здійснювати перерахування податку на доходів фізичних осіб до відповідного бюджету, оскільки не є податковими агентами з податку на доходів фізичних осіб в розумінні Кодексу, як це передбачено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 та
п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу.
Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи правильно Банк розуміє, що відповідно до норм п. 168.1 ст. 168 Кодексу Банк може приймати від своїх клієнтів, які є іноземними компаніями та організаціями, утвореними відповідно до законодавства інших держав, платіжні документи на виплату доходу фізичним особам без подання платіжної інструкції на перерахування податку на доходів фізичних осіб до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, оскільки такі клієнти не є податковими агентами для цілей податку на доходів фізичних осіб?
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у звя’зку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.111 ст. 170 Кодексу.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Підпунктом 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу визначено, що платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки юридична особа – нерезидент у розумінні Кодексу не є податковим агентом, то при виплаті доходу фізичній особі – резиденту України, обов’язку щодо надання банку платіжної інструкції про сплату податку на доходи фізичних осіб не виникає.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |