Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.01.2024 р. № 361/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію адвокату з урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року (справа №320/2315/20)і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

З 20.11.2019 року платник податків був зареєстрований фізичною особою – підприємцем та з 27.11.2019 є платником єдиного податку другої групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань видом діяльності платника податків є КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права».

Крім того, платник податків має статус адвоката, про що свідчить свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю від 27.12.2007 та з 20.02.2018 був взятий на облік у контролюючих органах, як платник податків, що підтверджується довідкою за формою № 31-ОПП від 20.02.2018.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи зобов`язаний платник податку, зареєстрований як фізична особа – підприємець, окремо ставати на податковий облік як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

2.Чи зобов`язаний платник податку вести податковий облік та сплачувати податки, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) окремо по фізичній особі – підприємцю та окремо по незалежній діяльності, а саме адвокатській діяльності?

3.У випадку реєстрації як фізичної особи – підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яким чином платник податку зобов`язаний проводити податковий облік та які податки та збори сплачувати від здійснення адвокатської діяльності?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

При цьому адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа – це  платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п. 63.1ст. 63 ПКУ облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних   осіб – платників податків у порядку, визначеному ПКУ.

Фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з ПКУ.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 ПКУоблік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа (п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПКУ).

Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцемсвогопостійногопроживаннязаяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, щопідтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, врегульовано ст. 178 ПКУ.

Відповідно до пп. 178.1 та 178.2 ст. 178 ПКУ особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПКУ.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 ПКУ.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Згідно з пп. 4 та5 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, «законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон №2464 не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Фізична особа – підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску».

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 (далі – Порядок №435).

Пунктом 16 розділу ІV Порядку № 435 передбачено, що фізичні особи – підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску (додаток 5).

Таким чином, суд дійшов висновку, що «зміст вказаних норм свідчить, що ПКУ передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.  

Тобто, якщо особу взято на облік як самозайняту особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, з системного аналізу положень ПКУ та Закону № 2464 вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ПКУ лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа – підприємець відповідно до вимог законодавства.

Крім того, Законом №2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Разом з тим, питання сплати єдиного внеску регулюється не тільки Законом № 2464, але і нормами ПКУ, які є взаємопов`язані та повинні досліджуватися в сукупності.

Отже, згідно з положеннями ПКУ необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою – підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

Суд зазначає про наявність між положеннями нормативно-правових актів різної юридичної сили, а саме: приписи п. 16 розділу ІV Порядку № 435, яким передбачено обов`язок формування та подання звіту фізичною особою підприємцем, з ознакою незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Враховуючи вказане, суд вважає, що у позивача відсутній обов`язок сплати єдиного внеску та подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, оскільки в такому випадку матиме місце подвійне оподаткування, що суперечить чинному законодавству».

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 (справа № 320/2315/20), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно фізичною особою – підприємцем …...