Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.01.2024 р. № 481/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  АТ «»(далі – банк) щодозастосування строків корисного використання для поліпшених орендованих приміщень та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, для здійснення поточної господарської діяльності, банк укладає договори оренди приміщень з юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, фізичними особами по всій території України для розширення власної мережі.

На підставі договорів оренди банк має право проводити ремонт орендованого приміщення за власні кошти.

Банк веде бухгалтерський облік за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Витрати банку на поліпшення об’єкту операційної оренди відображаються в обліку як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступнихпитань:

1. Який мінімально допустимий строк корисного використання та групу основних засобів необхідно застосувати на об’єкти з поліпшення (капітальний ремонт/модернізацію) орендованого приміщення в податковому обліку?

2. Чи можуть змінюватись строки корисного використання та група об’єкта основних засобів, а саме на поліпшення (капітальний ремонт/модернізацію) орендованого приміщення в податковому обліку, якщо такий об’єкт основного засобу був введений в експлуатацію у попередніх роках?

3.Чи можуть на такі об’єкти основних засобів, а саме на поліпшення (капітальний ремонт/модернізацію) орендованого приміщення застосовуватись різні строки корисного використання та групи основних засобів у податковому обліку?

Щодо питань 1- 3

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема,

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У п.п.138.3.3 п.138.3 ст.138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції з основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами (далі - основні засоби) та з нематеріальними активами банків України визначає Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затверджена постановою ПравлінняНаціонального банку України від 20.12.2005 № 480 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.10 глави 2 розділу I «Загальні положення» витрати орендаря, що пов'язані з поліпшенням об'єкта основних засобів, відображаються за балансовим рахунком «Капітальні інвестиції за необоротними активами, що отримані в лізинг (оренду)». Завершене поліпшення основних засобів відображається за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку «Інші необоротні матеріальні активи».

Таким чином,завершене поліпшення основних засобів з ціллю амортизації у бухгалтерському обліку обліковується у групі «Інші необоротні матеріальні активи».

Отже, вартість поліпшення орендованих основних засобів у податковому обліку амортизується як об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, визначеної у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Підпунктом 138.3.3  п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таким чином, якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів), менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3
п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.

При цьому, Кодексом не передбачено зміну строків корисного використання та груп об’єкта основних засобів у податковому обліку (у вашому випадку поліпшення (капітальний ремонт/модернізацію) орендованого приміщення).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).