Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.01.2024 р. № 482/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             АТ «»(далі – банк )щодо коригування фінансового результату до оподаткування на 30 відсотків вартості операцій банку із залучення грошових коштів від неприбуткових організацій за договорами банківського вкладу (депозиту) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, банк здійснює надання послуг із залучення грошових коштів та в подальшому повертає їх вкладнику. Постачальником послуг є не особа, що передає свої кошти банку, а безпосередньо банк, який надає фінансову послугу на користь такої особи.

Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно того, що банк не повинен здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму 30 відсотків нарахованих процентів, які банк сплачує в рамках надання фінансових послуг у вигляді залучення у вклади (депозити) коштів на користь неприбуткових організацій.

Згідно з п.п. 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу депозит (вклад) – кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку.

З 01.01.2024 набули чинності зміни до Закону України від 14 грудня 2021року № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон№ 1953).

Відповідно до п. 64 частини першої ст. 1 Закону № 1953 фінансова послуга – операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.

Надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, – інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів (п. 33 частини першої ст. 1 Закону № 1953).

Відповідно до частини першої  ст. 13 Закону № 1953 надавати фінансові послуги мають право фінансові установи та інші особи, які отримали відповідну ліцензію (ліцензії), крім випадків, передбачених частинами третьою - п'ятою цієї статті та спеціальними законами.

Виключно фінансові установи на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором, крім випадків, встановлених спеціальними законами, здійснюють такі види діяльності з надання фінансових послуг, зокрема, банківську діяльність відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (п. 1частини другої ст. 13 Закону № 1953).

Фінансові установи мають право надавати фінансову послугу із залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб, виключно у випадках, встановлених цим Законом та спеціальними законами (частина перша ст. 14 Закону № 1953).

Відповідно до частини першої ст. 47 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами) (далі – Закон № 2121-III) банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.

Частиною другою ст. 47 Закону № 2121-III банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1, 2, 3 частини третьої ст. 47 Закону № 2121-III до банківських послуг належать:

1) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, від необмеженого кола осіб;

2) відкриття та ведення поточних (розрахункових, кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу);

3) надання коштів та банківських металів у кредит за рахунок залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від власного імені, на власних умовах та на власний ризик.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій встановлені ст. 140 Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Враховуючи те, що надавачем фінансових послуг із залучення коштів виступає банк, то проценти, нараховані банком на користь неприбуткової установи за депозитним договором не підлягають коригуванню відповідно до положень п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).