X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 502/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що Рада національної безпеки і оборони України застосувала персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до Товариства, зокрема такі як зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. На виконання рішення банками були заблоковані банківські рахунки Товариства, що унеможливлює проведення будь-яких платежів, у тому числі і з метою оплати податків та інших обов’язкових платежів. У зв’язку з наведеною ситуацією у платника станом на .2023 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску.

У зв’язку з чим Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи має можливість учасник Товариства фізична особа – нерезидент здійснити погашення сформованої заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка сформована та обліковується в Товариства?

2. Які дії потрібно здійснити учаснику Товариства фізичній особі – нерезиденту для погашеннязаборгованості зі сплати єдиного внеску, яка сформована та обліковується в Товариства?

3. Якщо учасник Товариства фізична особа – нерезидент погасить заборгованість за Товариство, чи не будуть ці кошти вважатись його особистою переплатою за податками та зборами в Україні? Чи будуть ці кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску?

4. У разі погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка наявна у Товариства, учасником фізичною особою – нерезидентом, у який спосіб контролюючим органом буде здійснено зарахування коштів та яким чином сплачена сума буде ідентифікована як погашення заборгованості Товариства?

5. У випадку погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску за Товариство учасником фізичною особою – нерезидентом, на які реквізити має здійснюватися такий платіж та яке призначення платежу необхідно вказувати?

6. Чи будуть кошти, сплачені учасником Товариства фізичною особою – нерезидентом в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску за Товариство, автоматично перераховані на централізовані рахунки Пенсійного фонду України для дотримання соціальних гарантій працівників Товариства?

7. Чи будуть грошові кошти після їх перерахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду України, зараховані як страхові внески, а період за який вони перераховані, включений до страхового стажу працівників Товариства?

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 Кодексу).

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента(п. 36.4 ст. 36 Кодексу).

При цьому згідно зп. 19.2 ст. 19 Кодексупредставниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими Кодексом для платників податків (п. 19.3 ст. 19 Кодексу).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Кодексу).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Крім того, згідно з п. 87.7 ст. 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено Кодексом.

Отже, грошове зобов'язання (крім єдиного внеску) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб'єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб'єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом або представником платника податку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга ст. 2 Закону № 2464).

Так, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
(далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Частиною другою ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

При цьому згідно з частиноюдев’ятою ст. 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Враховуючи зазначене, зобов’язання з єдиного внеску сплачуються платником єдиного внеску особисто шляхом перерахування безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.