Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2024 р. № 411/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба Україна, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 у справі № № 120/1762/19-а (далі – Рішення) щодо нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Платник податків повідомив, що зареєстрований як фізична особа – підприємець з (…) та є платником єдиного податку третьої групи, без найманих працівників. Вид діяльності – КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права».

В електронному кабінеті платників податків з`явилася «заборгованість» зі сплати єдиного внеску з причини реєстрації податковим органом фізичної особи – підприємця як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність).

Таким чином, платник податків просить надати письмову індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. На підставі якого акту (зазначити із вказівкою на: форму (рішення, наказ, лист тощо); орган (посадову особу), який прийняв; номер; дату прийняття) було прийнято рішення про реєстрацію фізичної особи – підприємця додатково особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність)?

2. Фізична особа – підприємець обліковується в Головному управлінні ДФС у Вінницькій області також як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність) чи як фізична особа – підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатська діяльність)?

3. Який нормативно-правовий акт (із посиланням на статті, їх частини, пункти, абзаци тощо) надає право податковому органу (посадовій особі) самостійно зареєструвати фізичну особу – підприємця особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність) або фізичною особою-підприємцем з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатська діяльність)?

4. Чи передбачена чинним законодавством «подвійна» сплата єдиного внеску у випадку реєстрації податковим органом фізичної особи – підприємця додатково особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність) без відповідної заяви платника податків про таку реєстрацію?

5. Чи передбачена чинним законодавством «подвійна» сплата єдиного внеску у випадку реєстрації податковим органом фізичної особи – підприємця додатково фізичною особою – підприємцем з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатська діяльність) без відповідної заяви платника податків про таку реєстрацію?

Відповідно до ст.13 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з пп. 63.1 та 63.2 ст. 63 Кодексу облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст. 63 Кодексу визначено, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Кодексу, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно з п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Кодексу контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень абзацу четвертого п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до положень п.п. 178.1 та п.п. 178.2 ст. 178 Кодексу особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

У своєму Рішенні суд зазначив, що «в даному випадку законодавець розмежовує фізичних осіб – підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464 не передбачений».

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464, зокрема відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі – Порядок № 1162).

Разом з тим суд зауважив, що оскільки платник податків зареєстрований як фізична особа – підприємець згідно з Законом № 755, до нього не можуть застосовуватись положення частини третьої ст. 5 Закону № 2464. Зазначені висновки підтверджуються також положеннями п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), п. 5 та п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Рішенням суду також встановлено, що «позивач є самозайнятою особою та здійснює, як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність (адвоката)».

Разом з тим п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами – підприємцями, формують та подають до податкового органу окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

Обов`язок контролюючого органу передбачено п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Кодексу.

Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, із системного аналізу положень Кодексу та Закону № 5076 вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно зі ст. 178 Кодексу лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа – підприємець відповідно до вимог законодавства.

Крім того, суд зазначив, що «Законом № 2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності».

Отже, питання сплати єдиного внеску регулюється не тільки Законом № 2464, але і нормами Кодексу, які є взаємопов`язані та повинні досліджуватися в сукупності.

Підсумовуючи викладене, а також зважаючи на висновки суду Державна податкова служба України зазначає, що «платник податків здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 – діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

За таких обставин, адвокат, який перебуває на податковому обліку, як фізична особа –підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа – підприємець єдиного податку третьої групи із зареєстрованими видами діяльності».

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу ця консультація, надана на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2019 у справі № № 120/1762/19-а, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно (…).