Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2024 р. № 449/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),надає нову індивідуальну податкову консультацію адвокату з урахуванням висновків, викладених у рішенніХарківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020(справа № 520/2710/2020), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

.2005 платник податків отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № , а .2005платник податків взятий на облік у контролюючому органі як особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність у порядку, визначеному чинним законодавством.

Крім того, з .2007 платник податків також зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємцівта громадських формувань як фізична особа – підприємець, вид діяльності – діяльністьу сфері права (КВЕД 69.10).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю як самозайнятій особі (адвокату) з ознаками незалежної діяльності, фізичній особі – підприємцю з ознаками незалежної професійної діяльності, інший стан платника), який перебуває на обліку в ГУ ДПС у  області як особі на спрощеній системі оподаткування (третя група, ставка єдиного податку 5% від суми виручки) вести окремий облік отриманих доходів від адвокатської діяльності з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору ставка 1,5%, від отримання такого доходу, та (або) доходів від здійснення підприємницької діяльності, які оподатковуються за ставкою єдиного податку 5%: від здійснення діяльності як фізична особа – підприємець (КВЕД 69.10 – надання послуг у сфері права); від здійснення адвокатської діяльності (КВЕД 69.10 – надання послуг у сфері права), коли так, то якою нормою ПКУ (іншого законодавчого акту) це передбачено?

2. Чи потрібно самозайнятій особі (адвокату) вести окремий облік отриманих доходів від здійснення адвокатської діяльності з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% від отриманого доходу за наслідками річного оподаткування, враховуючи, що така особа єфізичною особою – підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування?

3. Чи зобов'язана самозайнята особа (адвокат) подавати до органів ДПС (їі підрозділів) податкову декларацію про майновий стан і доходи (за формою затвердженою наказом Мінфіна від 02.10.2015р. № 859 в редакції наказу № 556) зі сплатою відповідно до річного оподаткування сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору у межах доходів від адвокатської діяльності, за поточний рік, враховуючи, що така особа єфізичною особою – підприємцем та перебуває наспрощеній системі оподаткування?

4. Чи можливе відображення отриманих доходів від здійснення адвокатської діяльності самозайнятої особи (адвоката) в доходах (виручки) фізичної особи – підприємця в податковій декларації фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку (за формою затвердженою наказом Мінфіна від 19.06.2015 № 578), зі сплатою кожного кварталу єдиного податку (ставка 5%) відповідно до сум отриманого доходу в межах такої діяльності?

5. Чи єсамозайнята особа (адвокат) платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору, враховуючи, що така особа є фізичною особою – підприємцемта перебуває на спрощеній системі оподаткування?

6. Чи потрібно самозайнятій особі (адвокату) (як фізичній особі підприємцю, як самозайнятій особі з ознаками незалежної діяльності, як фізичній особі – підприємцю з ознаками незалежної професійної діяльності, інший стан платника), який перебуває на обліку в ГУ ДПС у  області як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування (третя група, ставка єдиного податку 5% від суми виручки) вести окремий облік отриманих доходів від адвокатської діяльності з метою оподаткування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок): від здійснення діяльності як фізична особа –підприємець (код 69.10 – надання послуг у сфері права), від здійснення адвокатської діяльності (код 69.10 – надання послуг у сфері права), коли так, то якою нормою ПКУ чи Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) (іншого законодавчого акту) це передбачено?

7. Чи зобов'язанасамозайнята особа (адвокат) (як фізична особа підприємець, як самозайнятаособа з ознаками незалежної діяльності, як фізична особа – підприємець з ознаками незалежної професійної діяльності, інший стан платника), який перебуває на обліку в ГУ ДПС у  області надавати до органів ДПС (їі підрозділів) звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № 5 (річна) затверджена наказом Мінфіна 15.05.2018 № 511) за наслідками річного декларування, враховуючи, що він єфізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування, є особа, який звільнений від сплати єдиного внеску (інвалід) та звільнений від здачі такої звітності?

8. Чи єсамозайнята особа (адвокат) (як фізична особа–підприємець, як самозайнята особа з ознаками незалежної діяльності, як фізична особа – підприємець з ознаками незалежної професійної діяльності, інший стан платника), який перебуває на обліку в ГУ ДПС у  області платником єдиного внеску за наслідками річного декларування, враховуючи, що платник є фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткуванняє особа,який звільнений від сплати єдиного внеску (інвалід) та звільнений від здачі такої звітності?

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізацій прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно - правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з нормами п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, врегульовано ст. 178 ПКУ.

Відповідно до пп.178.1,178.2,178.3 ст. 178 ПКУ особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65  ПКУ.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п.167.1 ст. 167 ПКУ.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Судом встановлено, що «платником здійснюється підприємницька діяльність за КВЕД 69.10 – надання послуг у сфері права, а також платник є адвокатом, діяльність якого тотожна за змістом».

Також суд зазначає, що «відсутні підстави вважати підприємницьку діяльність позивача відмінною від незалежної професійної діяльності, відповідно відсутні підстави для зобов'язання позивача вести подвійний облік доходів та витрат».

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з пп. 291.2 та 291.3 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою І ПКУ,  з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 ПКУ.

Відповідно до п. 3 п. 291.4 ст. 294 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 ПКУ.

Щодо питання обліку та сплати єдиного внеску

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до п.п. 4,5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

При цьому суд зауважує, що «законодавець розмежовує фізичних осіб – підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом № 2464 не передбачений».

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. п. 4, 5 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, ДПС підсумовуючи викладене, а також зважаючи на висновки, наведені судом«оскільки види діяльності позивача як фізичної особи – підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають, то він не має обов'язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з огляду на ті обставини, що фактично у даному випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що протирічить принципам податкового законодавства».

При цьому платник податків, перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа – підприємець 3-й групи єдиного податку за видами діяльності КВЕД 69.10.

Крім того, за приписами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.».

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 (справа № 520/2710/2020), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно самозайнятою особою .