Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2024 р. № 456/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2020(справа № 826/2851/18), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Платник податків здійснював адвокатську діяльність як самозайнята особа. Потім заснував Адвокатське бюро …. та розпочав здійснювати адвокатську діяльність у формі бюро. При цьому подав повідомлення та заяву до Ради Адвокатів Львівської області про внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України щодо зміни організаційно-правової форми діяльності.

Таким чином, платник податків просив надати індивідуальну податкову консультацію щодо застосування норм п. 5 частини першої ст. 4, частини четвертої ст.5, п. 2 частини першої ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та роз’яснити чи має він сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), як особа, що не провадить незалежну професійну діяльність за 2017 рік і перебуває на обліку як платник єдиного внеску, та чи сплата єдиного внеску за найманого працівника за провадження ним адвокатської діяльності у формі адвокатського бюро буде виключати необхідність нарахування та сплати єдиного внеску як самозайнятої особи від провадження однієї і тієї ж самої адвокатської діяльності платника.

Відповідно до частини третьої ст. 4 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з частиною першою ст. 13 Закону № 5076 адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність –це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установита організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Крім того, згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Суд у рішенні зазначив, що«системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську, та отримують дохід від такої діяльності. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування єдиного внеску. Проте, з метою забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, законодавцем встановлено, що за відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу особа, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, зобов’язана самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати. Отже, за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Таким чином, задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуваннязаконом встановлено обов’язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Водночас, суд враховує, що положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» чітко не врегульовано особливості сплати єдиного соціального внеску найманим працівником в межах незалежної професійної діяльності, норми цього закону та підзаконних правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків платників єдиного внеску, що також констатовано Верховним Судом у рішенні від 02 вересня 2019 року по справі №520/3939/19».

Таким чином, ДПС підсумовуючи викладене, а також зважаючи на встановлені судом обставини, оскільки платник податків заснував Адвокатське бюро «….» та здійснює адвокатську діяльність у формі бюро, тому він не є самозайнятою особою, оскільки є працівником в межах незалежної професійної діяльності, а отже, підстави для сплати єдиного внеску як самозайнятою особою відсутні.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2020 (справа № 826/2851/18), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно …..