Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.01.2024 р. № 468/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба Україна, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 200/1550/21-а (далі – рішення суду) щодо практичного застосування норм законодавства з питання оплати орендної плати за землю за (…) і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 269.1.1 і 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

При цьому підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Крім того, положеннями п. 287.1 ст. 287 Кодексу передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Водночас у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 Кодексу).

Пунктом 288.2 ст. 288 Кодексу передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.3 ст. 288 Кодексу об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому рішенням суду встановлено, що «відповідно до договору оренди земельної ділянки від (…)(…) передала в орендне користування позивачу земельну ділянку площею (…)  строк на (…). Предметом договору є те, що Орендодавець (…) надає Орендарю (позивач) у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: (…). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на (…) становить (…). Відповідно до пунктів договору щодо орендної плати судом встановлено, що Орендна плата за землю сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відс. від грошової оцінки земельної ділянки за рік. Податкове зобов`язання щодо сплати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, що місяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що «орендована земельна ділянка використовується фізичною особою у господарській діяльності, а саме на орендованій земельній ділянці знаходиться нежитлові приміщення, споруди та стаціонарне обладнання (виробничий комплекс з виготовлення бетону). Відповідно до договору № (…) від (…) фізична особа надав (…) у платне використання нежитлові приміщення, споруди та стаціонарне обладнання, які знаходяться за адресою: (…). У підтвердження фізичною особою надано договір № (…)  від (…)  який укладений між (…)  та (…); перелік майна, яке надається в оренду та його вартість; акт приймання передачі майна».

Слід зазначити, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Кодексу, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 285 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати
за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг
із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Кодексу нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, земельна ділянка передана платнику податків у користування як фізичній особі, а відповідно, нарахування податку проводиться контролюючим органом.

Згідно з п. 287.5 ст. 287 Кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Отже, у зв`язку з перебуванням земельної ділянки в оренді згідно договору оренди землі, платник податків має обов`язок щодо справляння орендної плати за неї за 2020 рік.

Разом з тим відповідно до п. 52⁴ підрозділу 10 розділу XX «Прикінцеві положення» Кодексу не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за відповідні місяці».

Крім того, відповідно до частини першої ст. 3 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) під господарською діяльністю у ГКУ розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з частиною першою ст. 55 ГКУ суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною другою ст. 55 ГКУ передбачено, що суб`єктами господарювання є:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, норми п. 52⁴ підрозділу 10 розділу XX «Прикінцеві положення» Кодексу, згідно якого не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності, розповсюджується на фізичну особу, оскільки фізична особа використовує орендовану земельну ділянку в господарській діяльності.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на висновки, наведені у рішенні суду, у фізичної особи не виникає обов`язку щодо сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку за (…) відповідно до п. 286.5 ст. 286 Кодексу.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 53 Кодексу ця консультація, надана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 у справі № 200/1550/21-а, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно (…).