Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2024 р. № 379/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),надає нову індивідуальну податкову консультацію (   ) з урахуванням висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 (справа № 520/5853/19),і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

З 1997 року платник податків є пенсіонером. В січні 1998 року платник податків отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю і з того часу працює адвокатом в юридичній консультації (  ) району Харківської області.

(  ) року платник був зареєстрований як фізична особа – підприємець ідо  (  ) року працював на загальній системі оподаткування, а з ( ) року платник перейшов на спрощену системуоподаткування, отримавши свідоцтво платника єдиногоподатку зі ставкою єдиного податку другої групи,вид діяльності 69.10 «Діяльність у сфері права».

Платник щороку подає декларацію платника єдиного податку, щомісячно сплачував єдиний податок друга група. В декларації підтверджує що займається діяльністю у сфері права – вид діяльності 69.10. Ніякою іншою господарською діяльністю не займається, ніяких інших декларацій, звітів не здає.

(  ) року по пошті позивач отримав вимогу №( ) про сплату боргу (недоїмки) в сумі ( ) гривень, станом на 31 жовтня 2018 року.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

на яких підставах позивач, пенсіонер, на даний час адвокат, який є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи, вид діяльності 69.10 – діяльність у сфері права, зобов`язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом № 2464.

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Отже, суд зазначив, що «законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність».

Тобто, «позивач є платником єдиного внеску – фізичною особою – підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, тобто є платником єдиного внеску в розумінні п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон № 2464 не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа – підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску».

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пп. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша ст. 5 Закону № 2464).

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пп. 4, 5, частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється податковим органом з внесенням Пенсійним фондом відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 5 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2464 та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, (далі – Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини третьої ст. 117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до частини другої ст 7 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни.

Порядком № 1162 визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної податкової служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (п. 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок № 1162 поширюється на платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пп.4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (п. 3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (п. 3 розділуІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичнихосіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб – підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам – підприємцям у порядку, встановленому Законом Українивід15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», із змінами і доповненнями (далі– Закон № 755)
(п. 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, подаютьзаяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (п.2 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162 (п.4 розділу ІІІ Порядку №1162).

При цьому суд встановив, що «позивач після отримання свідоцтва від 26 січня 1998 року №784, яким йому присвоєно право на зайняття адвокатською діяльністю заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу не подавав.

Крім того, судом також засвідчено, що «позивач, який є пенсіонером, як фізична особа-підприємець звільнений як пенсіонер від сплати ЄСВ. Вказанаобставина не може бути обґрунтуванням протиправного самостійного, без наявних на то підстав, як то заява позивача, встановлення відповідачем ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування ЄСВ за п. 5 ч. 1 ст. 4  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Звільнення від сплати за себе ЄСВ позивача як пенсіонера безпосередньо пов`язане з особою позивача у зв`язку з наявністю у нього статусу пенсіонера.

Позивач, як фізична особа-підприємець не є категорією платників податків на яких взагалі не покладено обов`язок сплачувати ЄСВ. Проте, внаслідок наявності у позивача статусу пенсіонера, позивач від зазначеного обов`язку звільнений на підставі закону».

Таким чином, суд дійшов висновку, що «аналіз положень Порядку № 1162 свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок № 1162 не передбачає».

Враховуючи вищенаведене, ДПС підсумовуючи викладене, а також зважаючи на висновки суду слід зазначити, щофізична особа – підприємець, яка одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, а також має статус пенсіонера, звільняється від сплати єдиного внеску на підставі Закону № 2464.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 (справа № 520/5853/19), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно фізичною особою – підприємцем(  ).