Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 498/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (справа № 520/8203/19), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Платник податків повідомив, що є адвокатом та з 10.11.2016 працює за основним місцем роботи в (    ) на посаді провідного фахівця юридичного відділу та викладачем за сумісництвом.

Протягом 2018 року університетом нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі 22 відс. (сума 14968,94 грн), що підтверджується довідкою про заробітну плату, копія якої надана до звернення.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи виникає обов’язок у платника податків сплачувати повторно єдиний внесок як самозайнята особа (адвокат), якщо немає оподатковуваного доходу та враховуючи той факт єдиний внесок сплачено роботодавцем в сумі не менше за розмір мінімального страхового внеску?

Чи є гонорар адвоката, який одночасно є найманим працівником за трудовим договором, доходом не за основним місцем роботи та чи застосовуються положення п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464)?

Згідно зі ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) адвокат – це  фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Пунктом 1ст. 30 Закону № 5076 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з нормами п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. 

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і зборив порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (п. 1 ст. 2 Закону № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

При цьому для платників, зазначених, зокрема у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Разом з тим відповідно до Закону Українивід 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
з 01.01.2017 набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Підсумовуючи викладене, а також зважаючи на висновки суду Державна податкова служба України зазначає, що «необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, адвокатської діяльності та отримання доходу від цієї діяльності».

Разом з тим, єдиний внесок за платника податків за 2018 рік сплачено роботодавцем, а саме (   ).

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (справа № 520/8203/19), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно (  ).