Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 499/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію (   ) з урахуванням висновків, викладених у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 (справа № 500/825/19) (далі – рішення суду), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Платник податків має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва по заняття адвокатською діяльністю (   ) виданого Тернопільською кваліфікаційно – дисциплінарною комісією від 24 червня 2011 року.

Згідно з записами у трудовій книжці платник податків з 01 лютого 2017 року почав працювати в (   ), яке в свою чергу виплачує платнику податків заробітну плату та перераховує до відповідних бюджетів усі обов’язкові платежі, в тому числі єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

чи існує обов’язок для платника податків як адвоката сплачувати єдиний внесок в той період, коли платник податків не отримував дохід від здійснення адвокатської діяльності, при умові, що єдиний внесок сплачує роботодавець?

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

Статтею 1 Закону № 5076 встановлено, що адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правничої допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 частини першої ст.1 Закону № 5076).

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

При цьому адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно рішення суду «позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не як самозайнята особа, а як найманий працівник – начальник юридичного відділу КП (    ). Зокрема, що стосується  2017-2018 років, то його роботодавець щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника в розмірі 22% від суми нарахованої йому заробітної плати, що складало в середньому близько 1493,00 грн. на місяць, тобто в сумі що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць».

Підсумовуючи викладене, а також зважаючи на висновки суду Державна податкова служба України зазначає, щоособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, щотака особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником) така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, наданана виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 (справа № 500/825/19), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно (   ).