Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 513/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від22липня 2019 року (справа № 440/884/19), і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

Платник податків повідомив, що є адвокатом та з 27.06.2018 працює за основним місцем роботина посаді консультанта концерну (    ).

За час дії трудового договору роботодавець виконує обов’язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за працівника.

При цьому у зазначений період доходу від адвокатської діяльності платник податків не отримував.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи виникає обов’язок у платника податків сплачувати єдиний внесок як самозайнята особа (адвокат), якщо немає оподатковуваного доходу та враховуючи той факт єдиний внесок сплачено роботодавцем в сумі не менше за розмір мінімального страхового внеску?

Згідно зі ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) адвокат – це  фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з нормами п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. 

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і зборив порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає ЗаконУкраїни від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно – правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (п. 1 ст. 2 Закону № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

При цьому для платників, зазначених, зокрема у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць(абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Разом з тим відповідно до Закону Українивід 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни» з 01.01.2017 набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, судом зазначено, що «сам факт реєстрації особи (адвоката) як самозайнятої, ще не створює обов`язку особи сплачувати єдиний соціальний внесок».

При цьому згідно з абзацом другим частини четвертої ст. 5 Закону № 2464  обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених, зокрема в п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - зпочатку провадження відповідної діяльності

Враховуючи викладене, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і якщо вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

При цьому судом встановлено, що «позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не як самозайнята особа, а як найманий працівник – консультант в керівництві концерну (  ).

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22липня 2019 року (справа № 440/884/19), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно (    ).