Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2024 р. № 529/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо питання обліку та оподаткування облігацій випущених юридичною особою, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що на момент подачі звернення перебувало на спрощеній системі оподаткування та було платником єдиного податку 4 групи і планувало, як емітент, випуск та розміщення облігацій.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Які особливості податкового обліку при випуску облігацій у емітента платника єдиного податку 4 групи;
2. Які особливості податкового обліку при розміщенні облігацій у емітента платника єдиного податку четвертої групи;
3. Щодо застосування звичайних цін в операціях з облігаціями;
4. Наслідки від випуску та розміщення облігацій у емітента платника єдиного податку четвертої групи, в частині підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на наступний рік (питома вага)?

Відповідно до ст. 8 Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (зі змінами та доповненнями) визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на емісійні або неемісійні. Емісійні цінні папери –  це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітента). До емісійних цінних паперів, зокрема, належать корпоративні облігації.

Згідно ст. 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (із змінами та доповненнями) здійснення державного регулювання та контролю за емісією (видачею) і обігом цінних паперів, укладенням і виконанням деривативних контрактів і вчиненням та виконанням правочинів щодо інших фінансових інструментів на організованих ринках, а також у сфері спільного інвестування є одним з основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку з метою встановлення порядку здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу своїм рішенням від 21.06.2018 № 425, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 2018 р. за № 843/32295 затвердила Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу (далі – Положення).

Положення установлює порядок здійснення емісії, обігу іменних облігацій підприємств, реєстрації випуску облігацій, реєстрації випуску облігацій та затвердження проспекту облігацій, затвердження змін та/або доповнень до проспекту облігацій, погодження змін до рішення про емісію облігацій, реєстрації звіту про результати емісії облігацій в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пунктів 1-3 розділу ІІ «Порядок здійснення емісії облігацій» Положення облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу. Гранична сума, на яку емітент облігацій має право розміщувати облігації, установлюється законодавством України.

Не допускається розміщення облігацій для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності.

Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, кратну 1 гривні, а якщо це передбачено проспектом облігацій (рішенням про емісію облігацій), в іноземній валюті, кратну одиниці такої іноземної валюти. Продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та проспектом або рішенням про емісію відповідного випуску облігацій, в іноземній валюті.

Протягом установленого в рішенні про емісію облігацій, проспекті облігацій та змінах до проспекту облігацій (у разі оформлення проспекту для здійснення публічної пропозиції в процесі їх емісії та у разі внесення таких змін) строку розміщення учасники такого розміщення подають заяву, укладають договір купівлі-продажу облігацій. Кожен інвестор у цінні папери має оплатити вартість облігацій у повному обсязі до дати затвердження результатів емісії облігацій.

Тобто облігації є способом залучення капіталу інвесторів без обміну на корпоративні права. При цьому такі кошти, залучаються юридичною особою від інвестора шляхом укладання договору купівлі-продажу облігацій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу). При цьому, згідно п. 291.3 ст. 291 Кодексу, зокрема, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Кодексу суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та є платниками четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – це, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

При цьому, відповідно до п. 292¹.2 ст. 292¹ Кодексу базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

Відповідно пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

При цьому, згідно пп. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Разом з тим, відповідно до пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник –  юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Таким чином, юридичні особи (сільськогосподарські товаровиробники), які обрали спрощену систему оподаткування та набули статусу платника єдиного податку четвертої групи визначають свої податкові зобов’язання з єдиного податку в залежності від наявності площі сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності такого сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди та її нормативно грошової оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації.

При цьому, у зв’язку з тим, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності має особливий механізм справляння податків і зборів, база оподаткування платника єдиного податку четвертої групи не залежить від обліку його доходів та витрат, сформованих в бухгалтерському обліку, в тому числі від доходів та витрат, отриманих від розміщення облігацій такого платника єдиного податку четвертої групи.

Разом з тим, відповідно до ст. 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства ведуть безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації бухгалтерський облік.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції у інвесторів визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку – 12 (далі – П(С)БО 12), затверджене наказом Міністерства фінансів України № 91 від 26.04.2000.

Відповідно до П(С)БО 12, у бухгалтерському обліку дисконт або премія, визначені при продажу облігацій, амортизуються емітентом протягом періоду погашення облігації із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Отримані емітентом унаслідок продажу облігацій премії поступово відносяться шляхом їх амортизації на збільшення доходів емітента. Дисконт за випущеними облігаціями збільшує витрати на виплату відсотків. Фактично сума дисконту розподіляє витрати емітента на оплату відсотків, відповідно нараховується амортизація дисконту.

Отже, у бухгалтерському обліку на суму амортизації премії за випущеними облігаціями збільшуються доходи емітента (кредит субрахунку 733 «Iнші доходи від фінансових операцій»), а на суму амортизації дисконту збільшуються його витрати (дебет субрахунку 952 «Інші фінансові витрати»).

При цьому платнику слід врахувати, що сума отриманих доходів в бухгалтерському обліку від амортизації премії за випущеними облігаціями буде врахована в загальному доході платника, та буде впливати на розрахунок частки 75 відсотків сільськогосподарського товаровиробництва (на співвідношення доходу, визначеного згідно пп. 298.8.3 ст. 298 Кодексу та загального доходу платника).

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалте рського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому надано таку консультацію.