X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.06.2017 р. № 574/ІПК/20-40-12-03-21



Щодо наявності об’єкту оподаткування земельним податком у державній установі що є балансоутримувачем нежитлової будівлі

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло лист Державної установи щодо наявності об’єкту оподаткування земельним податком у державній установі, що є балансоутримувачем нежитлової будівлі, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-УІ (далі - Податковий кодекс) повідомляє.

Згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 N 1875-ІV балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу).

Згідно ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу).

Як вбачається із наданої інформації Державної установи земельна ділянка під нежитловим приміщенням, що значиться на балансі державної установи несформована, як об’єкт цивільних прав (встановлення меж, певного місця розташування та набуття відповідного право), згідно вимог ст. 79 і Земельного кодексу. При цьому, власником приміщення є Держава України в особі Міністерства промислової політики.

Разом з тим, нормами ст. 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Отже, Державна установа, що за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, поряд з веденням бухгалтерської, статистичної та

іншої передбаченої законодавством звітності, має здійснювати розрахунки, в тому числі за користування земельної ділянки, якщо це передбачено істотними умовами договору.

Водночас, звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено Постановою КМУ від 19.04.1993р. № 284.

Зокрема, суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015, а також від 30.11.2016 зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі недотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.