Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.02.2024 р. № 547/ІПК/20-40-04-03-09

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації через Електронний кабінет ТОВ…… щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у звернені, Товариство здійснює управління багатоквартирним будинком, тобто є суб'єктом підприємницької діяльності, який за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Ціна послуги з управління, відповідно до укладеного зі співвласниками договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - "Договір"), включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку і винагороду управителя. Розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку і розмір винагороди управителя визначається відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що є додатком до цього Договору, нараховуються щомісяця Управителем та вноситься кожним співвласником на банківський рахунок та використовуються виключно на цілі, визначені загальними зборами багатоквартирного будинку і не може використовуватися в господарській діяльності Товариства. Крім того, відповідно до умов договору співвласники (власники житлових та нежитлових приміщень) доручають виконання Управителем функцій особи, уповноваженої співвласниками на укладення колективного договору про надання комунальної послуги з підприємствами що їх постачають. Незалежно від обраної моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальної послуги, забезпечує комунальною послугою співвласників (кінцевих споживачів комунальної послуги) до укладання ними нових (індивідуальних) договорів відповідно до типових або примірних договорів. Управитель не здійснює операцій з постачання комунальних послуг, а тільки перераховує кошти співвласників безпосередньо на рахунки підприємств, що їх постачають, без встановлення окремої плати за послуги з перерахунку.

З огляду на викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1.Чи може управитель багатоквартирного будинку обрати спрощену систему оподаткування (З група, ставка 5%)?

2.У разі обрання спрощеної системи оподаткування (3 група, ставка 5%) який порядок оподаткування грошових коштів, отриманих за дорученням співвласників багатоквартирного будинку?

3.Оподаткуванню єдиним податком підлягає лише винагорода управителя, визначена відповідно до Кошторису витрат?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Копію договору, на підставі якого здійснюється управління багатоквартирним будинком, Товариством не надано.

Оскільки у зверненні відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушеного питання, відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку, та реєструється в порядку, визначеному законодавством.

При здійсненні державної реєстрації юридична особа за власним бажанням обирає види діяльності, які планує здійснювати під час господарської діяльності, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 року № 457.

Пояснення до класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності".

 

Щодо першого питання.

Питання з управління  багатоквартирним будинком регулюється, зокрема,  Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 417).

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 417).

Пунктом 291.3 статті 291 ПКУ визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.

Згідно з абзацами першим та другим підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

Відповідно до пункту 291.4 статті 291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ).

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, при здійсненні яких суб'єкти господарювання (юридичні особи) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, це, зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

Згідно з п. п. 4, 5 частини першої ст. 1 Закону України № 2664-III від 12 липня 2001 року "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", зі змінами та доповненнями, фінансові активи - кошти, фінансові інструменти, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абз. 3 ст. 333 Господарського кодексу України фінансове посередництво - діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Враховуючи зазначене, діяльність юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи з укладання Договору на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, у разі здійснення якого суб'єкт господарювання відповідно до п. 291.5 ст. 291 Кодексу не може бути платником єдиного податку третьої групи та повинен перейти на загальну систему оподаткування.

Крім того, зазначаємо, для встановлення, до якого виду відноситься обрана платником податку діяльність та чи належить вона до видів діяльності, перелік яких наведено у п. 291.5 ст. 291 Кодексу, необхідно звернутись до Державної служби статистики України.

При цьому, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

 

Щодо другого та третього питань.

 

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 ПКУ).

Копію договору, на підставі якого здійснюється управління багатоквартирним будинком, Товариством не надано.

Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (пункт 3 статті 1030 ЦКУ).

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (пункт 5 статті 1033 ЦКУ).

Відповідно до пункту 3 статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі – Закон № 2189) у разі, якщо за дорученням співвласників управитель здійснює накопичення коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, надає в оренду, встановлює сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку, або, якщо управитель уклав договори з виконавцями комунальних послуг від імені та за рахунок співвласників (крім випадку укладення колективного договору про надання комунальних послуг), управитель зобов'язаний відкрити для приймання платежів та проведення розрахунків за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, окремий банківський рахунок та забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до інформації про рух коштів на відповідному рахунку.

Кошти такого рахунка є власністю співвласників багатоквартирного будинку та використовуються виключно за цільовим призначенням.

Управитель багатоквартирного будинку - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п. 14 ст. 1 Закону №2189).

У разі укладання договору, відповідно до якого «управитель майна» надає послуги з управління майном та отримує за це винагороду, оподаткуванню єдиним податком підлягає дохід, отриманий як оплата за послуги з управління майном.

У інших випадках вся вигода та, при наявності, плата за управління майном, отримана вигодонабувачем в результаті операцій з цим майном, підлягає оподаткуванню єдиним податком.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).