Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.02.2024 р. № 549/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства 1 щодо визначення платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 % об’єкту оподаткування при придбанні частки у власному статутному капіталі, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство 1 повідомило, що є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%. Єдиним учасником Товариства 1 є інше Товариство 2 з обмеженою відповідальністю – платник єдиного податку із ставкою 5 відс, яке володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу. Виходячи з положень статті 25 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Товариство 1 має право придбати частку у власному статутному капіталі з його зменшенням на розмір такої частки за умови, що на день такого придбання Товариство 1 не сформує резервний капітал. Товариство 1 планує придбати у  Товариства 2 частину частки у власному статутному капіталі за ціною, яка є нижчою за номінальну, без формування резервного капіталу.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включаються до складу доходу платника єдиного податку Товариства 1 сума, яка є різницею між номінальною вартістю частини частки у статутному капіталі Товариство 1 та ціною придбання такої частини частки у статутному капіталі Товариства 1, при здійсненні операції з набуття Товариством 1 частини частки у власному статутному капіталі за ціною, яка є нижчою за номінальну, за умови, що резервний капітал не сформований?
2. Чи включаються до складу доходу платника єдиного податку сума зменшення статутного капіталу Товариства 1 внаслідок придбання Товариством 1 частини частки у власному статутному капіталі за ціною, яка є нижчою за номінальну, за умови, що резервний капітал не сформований, зокрема чи прирівнюється сума зменшення статутного капіталу Товариства 1 до дивідендів для цілей оподаткування?

 

Щодо першого – другого питання

Порядок створення, діяльності, припинення та  визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю визначається Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII із змінами та доповненнями (далі - Закон 2275).

Згідно з ч. 3 ст. 21  Закону 2275 учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Також Товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки (а не номінальної вартості частки), який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства (ч. 1 ст. 25 Закону № 2275).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Відповідно  до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14  Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі  (майні) господарської операції, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

         Визначення доходу (об’єкта оподаткування) платника єдиного податку – юридичної особи третьої групи регулюється п.п. 292.1.2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, відповідно до якого доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

З урахуванням п. 292.6 ст. 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Отже, питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку у разі здійснення операцій із викупом Товариством 1 частки у власному статутному капіталі за ціною, яка є нижчою за номінальну без формування резервного капіталу, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).