Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 507/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію самозайнятійособ з урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2020(справа № 320/2973/19) і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

З  платник податків зареєстрований як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи. Основними видами діяльності (КВЕД) є: 69.10 – діяльність у сферіправа; 69.20 – діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту; консультування з питань оподаткування; 70.22 – консультування з питань комерційної діяльності й керування; 74.90 – інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Крім того, платник має право на заняття адвокатською діяльністю напідставі рішення Ради адвокатів Київської області від  № . Після внесення відомостей доЄдиного реєстру адвокатів України платником була подана заява за формою5-ОППна підставі якої були внесені відповідні зміни до облікових записівплатника податків –самозайнятої особи і отриманодовідку форми №34-ОПП від .

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинен платник,зареєстрований як фізична особа – підприємець,окремо ставати на податковий облік як особа, що провадить незалежну професійну діяльність?

2. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю вести податковий облік та сплачувати податки, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) окремо по фізичній особі – підприємцю та окремо по особі, що провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність)?

3.У випадку реєстрації як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яким чином платник повинен проводити податковий облік, та які податки та збори сплачувати від здійснення адвокатської діяльності?

Статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076) встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 5076).

Відповідно до частини третьої ст. 4 Закону № 5076 адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність – це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою — підприємцем.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Згідно з пп. 63.1 та 63.2 ст. 63 Кодексу облік платників податків ведеться
з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст. 63 Кодексу визначено, що всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Кодексу, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі–Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідноз п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Кодексу контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень частини четвертої п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разіфізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до положень п.п. 178.1 тап.п. 178.2 ст. 178 Кодексу особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року відпровадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону Українивід 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є:

фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Суд зазначив, що «законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб – підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Законом № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа – підприємецьз ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа – підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску».

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону № 2464, зокрема відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755), контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі – Порядок № 1162).

Разом з тим суд зауважив, що «взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, якіпровадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності Порядок №1162 не передбачає».

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), п. 5 та п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмірмінімального страхового внеску.

Разом з тим п.3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону№ 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).

Фізичні особи – підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти (п. 16 розділу IV Порядку № 435).

Таким чином,положення п. 16 розділу IV «Формування звіту» Порядку№ 435 відсилають до додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено фізична особа – підприємець – на загальній системі оподаткування, фізична особа – підприємець – на спрощеній системі оподаткування, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника «фізичної особи – підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності» формою звіту не передбачено.

Враховуючи зазначене, статус фізичної особи – підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою положеннями Закону № 2464 не передбачено.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Київського окружного адміністративного судувід 09.08.2020 (справа № 320/2973/19), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно самозайнятою особою .