Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо деяких питань визначення бази оподаткування єдиним податком четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
На момент подачі звернення Товариство було сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи. Для здійснення господарської діяльності Товариство користувалося земельними ділянками сільськогосподарського призначення на підставі зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав договорів оренди, суборенди та ефімтезису.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
Відповідно до норм Кодексу діючих у 2019 році об’єкт та база оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи визначався відповідно до ст. 2921 Кодексу.
Згідно п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу, діючої у 2019 році, об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
При цьому, відповідно до п. 2921.2 ст. 2921 Кодексу, діючої у 2019 році, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
Разом з тим, слід зазначити, що на сьогодні норми ст. 2921 Кодексу, в частині нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь не зазнали змін.
Тобто, одним із елементів бази оподаткування єдиним податком, встановленої ст. 2921 Кодексу є нормативна грошова оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації.
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 Кодексу, діючого у 2019 році, було встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року встановленою п. 289.2 ст. 289 Кодексу.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац п’ятий п. 289.2 ст. 289 ПКУ).
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Частиною 2 ст. 20 Закону № 1378-IV визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (п.3 ст. 6 Закону № 3613).
Разом з тим, з 1 січня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 «Про затвердження технічної документації із загально національної (всеукраїнської) нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», яким впроваджено загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, яка є базою оподаткування єдиним податком четвертої групи, визначення сум податкових зобов’язань у 2019 році здійснюється з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Видача витягів відноситься до адміністративних послуг та надається за заявницьким принципом структурними територіальними підрозділів Головного управління Держгеокадастру.
Тобто, оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань з єдиного податку четвертої групи.
Для обчислення податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи на 2019 рік юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи використовувалася нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь: ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) по кожній земельній ділянці окремо.
При цьому для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок платникам податку необхідно було звертатися до територіальних підрозділів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.
При затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі, та зміні бази оподаткування у звітному періоді платник єдиного податку четвертої групи повинен був здійснити розрахунок податкового зобов’язання із урахуванням довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнта індексації, на який вона індексується на 01 січня поточного року (рік наступний за звітним).
При цьому, якщо суб’єкт господарювання – платник єдиного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг (довідку) про змінену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то для розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання такий платник податку самостійно розраховує податкове зобов’язання з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Після отримання довідки (витягу) про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 Кодексу уточнити показники податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку». При цьому формою податкової декларації передбачено, що при зміни протягом року, зокрема, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, показники в колонках 7-10 декларації заповнюються (із застосуванням формул за відповідними колонками) з дня календарного місяця, у якому починають та/або до дня календарного місяця, у якому припиняють діяти вказані зміни.
Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |