Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 503/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Державного підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, у межах компетенції повідомляє.

        Підприємство повідомило, що створено шляхом реорганізації державних лісогосподарських підприємств (далі – Лісгоспи) та приєднання до новоствореного Підприємства. Підприємство є юридичною особою публічного права, засноване на державній власності, функції з управління якого виконує Державне агентство лісових ресурсів України (далі – Агентство).

         До Підприємства, як правонаступника, перейшли речові права на нерухомість, згідно з пунктом 5.2 Статуту майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

       При проведені перереєстрації речових прав на Підприємство встановлено, що по об’єктах нерухомості Лісгоспів були видані свідоцтва на право власності та Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у яких речові права визначені по різному (господарське відання, оперативне управління, власність (до звернення надані копії 6 документів).

        Підприємство запитує, чи зобов’язано справляти Податок за об’єкти нерухомості:

        що перейшли згідно із передавальним актом і речові права на нерухомість не оформлені;

        по яких при реєстрації речових прав зазначена форма власності – державна, власник – Агентство;

        по яких проведено реєстрацію речових прав з визначенням «вид іншого речового права» – право господарського відання, «відомості про суб’єкта іншого речового права» – користувач: Підприємство;

         які обліковуються на балансі Підприємства або відокремленого структурного підрозділу (філії) на праві господарського відання без оформлення речових прав.

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів нежитлової та/або житлової нерухомості врегульовано статтею 266 розділу ХІІ Кодексу.

Платниками податку є, зокрема юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу).

         Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

         Статтею 317 ЦКУ визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

         Водночас положеннями статті 136 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законам.

         Правовий режим майна суб`єктів господарювання встановлено статтею 133 ГКУ, якою визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

         Враховуючи зазначене, об’єктом оподаткування Податком у Підприємства є об’єкти нерухомості, що перебувають у його власності та на які право власності перейшло як до правонаступника.

        Разом із цим, пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Кодексу визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування, до яких віднесено, зокрема, підпунктом «а» об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

        Застосування Підприємством права на податкову пільгу з Податку на об’єкти нерухомості, визначену підпунктом «а» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, можливо за одночасної наявності таких умов: створення його органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фінансування лише за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, отримання статусу неприбутковості.

       Отже, об'єкт оподаткування Податком не виникає у випадку, якщо Підприємство відповідає вимогам вичерпного переліку визначеного підпунктом 266.2.2.пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

       Разом з тим, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають

у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також створених ними організацій, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів і отримують прибуток, оподатковуються Податком на загальних підставах.