Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 514/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає нову індивідуальну податкову консультацію фізичній особі – підприємцю …. з урахуванням висновків, викладених у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 (справа № 160/8918/19) і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин та норм законодавства, чинного на момент дії зазначених обставин.

З 01.12.2016 року платник податків зареєстрований як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи та здійснює діяльність за кодом КВЕД 69.10 – діяльність у сфері права, 74.90 – інша професійна, наукова та технічна діяльність, 63.99 – надання інших інформаційних послуг, 82.99 – надання інших комерційних послуг.

Також платник податків є атестованим експертом з правом проведення інженерно-транспортних експертиз за спеціальністю 10.1 дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних засобів, 10.2 дослідження стану транспортних засобів, 10.4 транспортно-трасологічнідослідження, що підтверджується свідоцтвом № 1838 від 25.11.2016, виданим Центрально експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України .

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно платнику податків, зареєстрованому як фізична особа – підприємець, окремо ставати на податковий облік як самозайнята особа?

2. Чи потрібно платнику податків вести податковий облік та сплачувати податки, єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування  (далі – єдиний внесок) окремо по фізичній особі – підприємцю та окремо по самозайнятій особі?

3. У випадку реєстрації як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яким чином платнику податків проводити податковий облік та які податки та збори, у т.ч. єдиний внесок, сплачувати від здійснення експертної діяльності, у т.ч. проведення судових експертиз?

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України від 25 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» (далі – Закон № 4038).

Відповідно до ст. 1 Закону № 4038  судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до положень Закону № 4038 судово-експертна діяльність може здійснюватись атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів та отримали свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, якізазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта. Такі умови відповідають наведеному вище визначенню незалежної професійної діяльності.

Отже, положеннями вищевказаного закону не забороняється судовому експерту займатись іншою діяльністю, не пов`язаною із судовою експертизою, у тому числі підприємницькою діяльністю.

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа – це  платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 65.1 ст.65 ПКУ взяття на облік фізичних осіб –  підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

При цьому згідно з п. 65.2 ст. 65 ПКУ облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа (п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПКУ).

Відповідно до положень частини четвертої п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, врегульовано ст. 178 ПКУ.

Відповідно до пп. 178.1 та 178.2 ст. 178 ПКУ особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПКУ.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Таким чином, судом зазначено, що з системного аналізу вказаних положень ПКУ та Закону № 4038 випливає, що діяльність судового експерта підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється ст.178 ПКУ, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа – підприємець відповідно до вимог законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки види діяльності позивача, як фізичної особи – підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають, то він не має обов`язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з огляду на ті обставини, що фактично у даному випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що протирічить принципам податкового законодавства.

При цьому слід зазначити, що також відсутні підстави для зобов`язання платника податків вести подвійний облік доходів та витрат.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Разом з тим, п. 3 частини першої  ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, платник податків, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік і сплату податків саме як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи з видами діяльності КВЕД 82.99, 63.99, 69.10, 74.90.

Додатково повідомляє, що з урахуванням положень ст. 53 ПКУ зазначена консультація, надана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 (справа № 160/8918/19), має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно фізичною особою – підприємцем….