X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2024 р. № 504/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації щодо системи оподаткування Підприємства та звільнення від сплатимінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) за2023 рік по орендованих землях, що знаходяться на територіяхЛуганськоїобласті, які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації та Харківської області,де відбуваються активні бойові дії та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємство повідомило, що податковою адресою Підприємства є місто Київ, при цьому всі виробничі потужності та об’єкти оподаткування (будівлі, споруди, земельні ділянки) знаходяться на територіях Луганської області,які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації та Харківської області, де відбуваються активні бойові дії.

Перебування виробничих потужностей Підприємства на територіях населених пунктів,які знаходяться в тимчасовий окупації збройними формуваннями російської федерації та активних бойових дій, стало перешкодою в можливості виконання cвoїxобов’язків. Підприємство звернулося із заявою неможливості виконання податкових обов’язків. Територіальним органом ДПС направлено Підприємствулиста з пропозицією надати нову заяву з додатковими документами. Платником інших документів до органу ДПС не надавалось.

3важаючи на вищезазначене, Підприємством не подано звітність для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з початку року i до цього часу.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

  1. На якій системі знаходиться Підприємствоз 01 січня 2023 року?
  2. Чи може Підприємство вважатися платником єдиного податку четвертої групи без підтвердження свого статусу документально на 2023 рік у випадку дії воєнного стану в Україні та у зв’язку зі знаходженням орендованих земель на окупованих територіях та територіях,де відбуваються активні бойові дії?
  3. Коли і на яких умовах може Підприємство подати звітність для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік?
  4. Чи має право Підприємство у 2023 році право на пільгу по МП3 по орендованих землях, що використовувалися на підстави договорів оренди землі з фізичними особами та іншими орендарями, та знаходяться на даний час в повному обсязі на окупованих збройними формуваннями російськоїфедераціїтериторіях Луганської області та на територіях Харківської області, де відбуваються активні бойові дії?

 

Щодо першого, другогота третього питання

Відповідно до пп. "а" пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок та умови щорічного підтвердження статусу платника податку єдиного податкучетвертої групи встановлено пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу. Зокрема, суб'єкти господарювання - сільськогосподарські товаровиробники за визначенням пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для щорічного підтвердження зобов'язані до 20 лютого поточного року подати:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У разі недотримання вимог пп. 298.8.1 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, зокрема, подання неповного пакета документів, Кодексом передбачено, що такі особи не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у поточному (звітному) році.

Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Порядок).

Так як Підприємством не подано до 20 лютого 2023 року повного пакета документів для підтвердження статусу платника податку єдиного податку четвертої групи, то з 01січня 2023 року Підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування.

Без підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік Підприємство не може вважатися платником єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

 

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим.2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належать рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 Кодексу).

Положеннями п. 69.15 п. 69  підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на  територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Так як Товариство з 01 січня 2023 року знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток, то особливості визначення загального МПЗ для платників податку на прибуток - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, визначено пунктом 141.9 ст. 141 Кодексу.

Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального МПЗ. У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п.п. 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року (п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст.141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

При визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Кодексом застосовується Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Перелік територій).

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Згідно Переліку територій території Луганської області та Купянського району Харківської області включені до підрозділу 2 «Території активних бойових дій» розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії»та розділу ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» з 24.02.2023 по теперешній час.

Враховуючи вищевикладене, не підлягає нарахуванню та сплаті загальне МПЗ за земельні ділянки(земельнічастки (паї), щорозташовані на територіяхактивнихбойовихдійабо на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, так як Підприємство  в цей період мало право не нараховувати та не сплачувати плату за землю на підставіп.п.69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).