Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2024 р. № 612/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму запиті Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може Товариство (яке не має КВЕДів відносно посередницької діяльності та не здійснює посередницьку фінансову діяльність) будучи платником єдиного податку надавати та отримувати поворотну фінансову допомогу (комісія, проценти і плата за отримання/надання відсутності) згідно укладених договорів з фізичними особами-підприємцями та/або юридичними особами платниками єдиного податку/на загальній системі оподаткування при умові своєчасного повернення поворотної фінансової допомоги?
2. Чи надання поворотної фінансової допомоги буде трактуватися як зняття готівки і чи буде за це нараховуватись відсоток?
3. При отриманні засновником готівки (дивідендів) в готівковій формі чи сплачується який податок державі?
4.  Коли перераховується поворотно-фінансова допомога фізичними особами-підприємцями та/або юридичними особами платниками єдиного податку/на загальній системі оподаткування чи це оподатковується?

 

Щодо першого питання

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено що фінансовою допомогою є фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу та підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи.

Згідно з підпунктом 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

Відповідно до статті 4 розділу І Закону України від 14 грудня 2021 № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953) видами фінансових послуг є: страхування, надання коштів та банківських металів у кредит; залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню; фінансовий лізинг; факторинг; надання гарантій, торгівля валютними цінностями; фінансові платіжні послуги та фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбаченої частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Види фінансових послуг та їх ознаки встановлюються виключно Законом № 1953, спеціальними законами та не можуть встановлюватися, змінюватися, доповнюватися іншими законами. Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.

Статтею 339 Господарського кодексу України визначено, що фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.

Враховуючи зазначене, надання платником єдиного податку третьої групи фінансової допомоги (поворотної) іншій юридичній особі не суперечить вимогам застосування спрощеної системи, за умови дотримання таким суб’єктом господарювання інших вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу та/або пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання фінансової допомоги (поворотної) фізичній особі у т.ч. фізичній особі – підприємцю на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, за умов здійснення якої платник не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Щодо другого питання

Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України", зі змінами та доповненнями, Національний банк України, зокрема, здійснює державне регулювання на платіжному ринку, визначає засади функціонування платіжного ринку України, регулює діяльність надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, визначає порядок надання платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, здійснює нагляд за діяльністю учасників платіжного ринку.

Враховуючи зазначене з питання щодо нарахування відсотків банком за зняття готівки, радимо звернутися до банківської установи, в якій відкриті рахунки.

 

Щодо третього питання

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Кодексу базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 Кодексу, податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (підпункт 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 Кодексу).

Пунктом 14 розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску.

 

Щодо четвертого питання

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Водночас, якщо поворотна фінансова допомога не була повернута, вона набуває статусу безповоротної.

Підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу (підпункт 2 пункт 292.1 статті 292 Кодексу).

До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (підпункт 3 пункт 292.11 статті 292 Кодексу).

Отже, сума фінансової допомоги (на поворотній основі), що була надана юридичній особі - платнику єдиного податку третьої групи/на загальній системі оподаткування, при її поверненні протягом 12 календарних місяців з дня її отримання не включається до складу доходу такого платника, а якщо протягом 12 календарних місяців, фінансова допомога не повернута – то включається відповідно до доходу такого платника.

Щодо питань стосовно оподаткування доходу при отримані поворотної фінансової допомоги фізичними особами-підприємцями, слід зауважити, що роз’яснення норм податкового законодавства з цього питання, можуть бути надані виключно вказаному платнику податків, за його зверненням, у зв’язку із практичною необхідністю отримання такої консультації.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово до 01 серпня 2023 року, зупинявся перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).