Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.06.2017 р. № 583/6/99-99-15-03-02-15/ІПК



Про порядок визначення звичайних цін

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку визначення звичайних цін з метою визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, норми Кодексу (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):

встановлюють, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;

визначають обов’язкові умови відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;

передбачають можливість доведення невідповідності договірної ціни рівню ринкових цін.

Враховуючи викладене, у розумінні норм Кодексу звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка водночас повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

Положення Кодексу не містять норм щодо визначення формалізованої процедури доведення факту, що договірні ціни не відповідають ринковим цінам.

При проведенні перевірок, у визначеному законодавством порядку, дослідженню підлягають показники, пов’язані із формуванням платниками податків об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплатою усіх передбачених Кодексом податків та зборів (у т.ч. ПДВ), а також отримані в установленому законодавством порядку документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, визначені у статті 83 Кодексу, зокрема це податкова інформація, експертні висновки тощо.