Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.02.2024 р. № 635/ІПК/26-15-04-05-07

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо питань оподаткування податком на прибуток при наданні житлово-комунальних послуг населенню та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

 Як зазначено у зверненні, Товариство платник податку на прибуток на загальних підставах та платник податку на додану вартість. Основними видами діяльності ТОВ є комплексне обслуговування об’єктів та управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту є управителем житлового комплексу.  Окрім інших видів діяльності надає житлово-комунальні послуги власникам квартир.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: «як Товариство повинно врахувати при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток витрати на придбання товарів, робіт, послуг, що сформують собівартість реалізації житлово-комунальних послуг та доходи від надання житлово-комунальних послуг населенню»?

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189).

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 2189 житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ст. 1 Закону № 2189).

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону № 2189 управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) – фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємства визначається ним на підставі даних бухгалтерського обліку у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, що виникають за операціями з придбання товарів, робіт, послуг, що сформують собівартість реалізації житлово-комунальних послуг та доходів від надання житлово-комунальних послуг населенню.

Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, витрати та доходи підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

         Тобто, з питання віднесення витрат на придбання товарів, робіт, послуг, що сформують собівартість реалізації житлово-комунальних послуг та доходів від надання житлово-комунальних послуг населенню доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.