Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.02.2024 р. № 642/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення фізичної особи – підприємця щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

         Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. та має намір здійснювати придбання товарів на закордонних маркетплейсах таких як Amazon.com, Aliexpress.com, Eebay.com, Alibaba. com тощо.

         При цьому в інвойсах, що надаються продавцями або сформованих на самому маркетплейсі (в електронному вигляді)відсутня інформація про те, що покупцем товару є саме фізична особа – підприємець, а зазначено лише його прізвище та ім’я.

         Придбані товари пересилаються на адресу отримувача у міжнародних поштових та кур’єрських відправленнях, зокрема, через Укрпошту, Нову пошту та Meest (MeestChina).

         В подальшому придбані товари фізична особа – підприємець планує реалізовувати через мережу інтернет українським покупцям. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець сплачувати за придбання товарів на іноземних маркетплейсах із свого підприємницького рахунку відкритого у національній валюті, зокрема, шляхом використання картки «Ключ до рахунку»?

2. Чи не буде сплата за товари придбані на іноземних маркетплейсах шляхом оплати їх вартості із підприємницького рахунку відкритого у національній валюті, зокрема, шляхом використання картки «Ключ до рахунку» порушенням чинного валютного чи будь-якого іншого законодавства України?

3. Чи будуть інвойси, що надаються іноземними продавцями та/або самими маркетплейсами в електронному вигляді (і не містять будь-яких підписів) та в яких зазначено ім’я та прізвище покупця (фізичної особи – підприємця) належними первинними документами, що підтверджують отримання придбаних товарів, зокрема, з метою ведення обліку товарних запасів у відповідності до порядку ведення товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, за умови, що кошти за ці товари будуть сплачені із рахунку фізичної особи – підприємця?

4. Чи вважається порушенням валютного законодавства, зокрема, неповерненням валютної виручки відсутність в документах (інвойсах) інформації, що покупцем (отримувачем)товарів, а саме фізична особа – підприємець, а зазначено лише ім’я та прізвище цієї особи?

5.Чи поширюються граничні строки розрахунків встановлені п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 на операції з імпорту товарів, придбаних на іноземних маркетплейсахщляхом оплати їх вартості із підприємницького рахунку відкритого у національній валюті (гривні) за умови, що сума кожної такої оплати менша за 400 тис. гривень?

6. Чи застосовуються штрафні санкції та чи нараховується пеня за неповернення валютних коштів (відсутність документів, що підтверджують надходження товарів та отримання їх саме фізичною особою – підприємцем) по операціям з імпорту товарів, придбаних на іноземних маркетплейсах, шляхом оплати їх вартості із підприємницького рахунку відкритого у національній валюті (гривні), за умови, що така сума кожної такої оплати менша за 400 тис. гривень?   

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ ПКУ визначено функції контролюючих органів, зокрема, контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1розділу XIV ПКУ.

        Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи –            підприємця – платника єдиного податку – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

Згідно з п.292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі – Закон № 2473).

Принципи валютного регулювання, викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Разом з цим порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (ч. 4 ст. 5 Закону № 2473).

Отже питання перше, друге, четверте, п’яте, шосте належать до компетенції Національного банку України.

Щодо питання ведення обліку товарних запасів повідомляємо.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі –  Порядок № 496),

Порядок № 496 поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від  6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 2 розділу I Порядку № 496 встановлено документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 та первинні документи.

У разі якщо товар було ввезено на територію України без митного оформлення, це виключає можливість ведення обліку товарних запасів в установлений законодавством спосіб, оскільки відповідно до п. 2 Порядку № 496,  первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Отже, інвойси, що надаються іноземними продавцями та/або самими маркетплейсами в електронному вигляді,можуть бути визнані первинними документами відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку № 496 за умови наявності усіх реквізитів, встановлених Порядком № 496.

        Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.