Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.02.2024 р. № 663/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів у мережі інтернет.  У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся до податкового органу із наступнимизапитаннями:

1. Чи потрібно Підприємцю вести товарний облік товарів, якщо продавати інвертори, масажери,проектори, зарядні електростанції, годинники?

2. Якщо закупка товару здійснюється через Китай («НАЗВА»), чи потрібно вестиоблік та зберігати документи на товар? Якщо так - які документи потрібні дляпідтвердження товару?

3. Чи можна закуповувати товар як фізична особа через платформу «НАЗВА» іпродавати в Україні як фізична особа-підприємець? Чи достатньо буде інвойсу, як первинного документи для підтвердження закупки товару та для ведення товарного обліку?

4. Як вести облік залишків невеликої кількості товарів якщо вони зберігаютьсяобробляються і відправляються зі складу фулфілменту? В даному питанні присутнє поняттяфулфілмент, що передбачає делегування мною посереднику функцій з комплектації,упаковки та відправлення замовлень. Таким чином я як продавець звільняю себе від усіх логістичних турбот, а відповідно не маю змоги вести облік залишків товару.

Також, сфера продажу товарів передбачає мною відправку товарів для покупцівчерез службу доставки ОСОБА_1. Також. Я маю укладений договір з ОСОБА_2.

Тобто, Підприємець здійснює торгівлю відправляючи товар на складфулфілменту замовникам товар відправляється накладним платежем через поштовогооператора ОСОБА_1, а оплату замовника на свій рахунок отримую від ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В зв’язку з цим виникають також наступні питання:

5. Чи потрібно виписувати фіскальні чеки, якщо відправка товару здійснюється наумовах післяплати ОСОБА_1, а кошти я отримую на розрахунковий рахунок від ОСОБА_2?

6. У який момент виписувати фіскальний чек, якщо оплата товару відбувається післяотримання товару Замовником на ОСОБА_1?

7. Якщо товар не забрав покупець на пошті, коли виписувати чек на поверненнятовару? Які документи потрібні для підтвердження, що оплата не відбулася?

Правові засади застосування РРО/ПРРО  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265суб’єкти господарювання зобов’язанівести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1  повідомляємо, що оскільки, серед товарів які реалізуються Підприємцем є такі, що включені до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. № 231, зокрема, масажери,проектори, годинники, тому Підприємець має вести облік товарних запасів відповідно до  Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (далі – Порядок № 496).

Звертаємо увагу, що пункт 12 статті 3 Закон № 265 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів щодо всіх категорій товару, а не лише технічно складних побутових.

Як відповідь на питання 2  повідомляємо, що незалежно від походження товарів, Закон № 265 та Порядок № 496 встановлюють імперативні вимоги щодо обов’язковоговедення їх обліку.

Так, у графах3 – 6 Форми обліку зазначаєтьсяу графах 3 - 6 - реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

У графі 8 –  загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій)

Первинним документом для цілей застосування Порядку № 496 вважаються:

опис залишку товарів на початок обліку,

накладні, транспортні документи,

митні декларації,

акти закупки,

фіскальні чеки,

товарні чеки,

інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Таким чином, підтвердження надходження та вибуття товарів здійснюється на підставі зазначених вище документів шляхом постійного внесення до Форми обліку.

Щодо питання 3 слід зауважити, що відповідно до визначень наведених уЗаконі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи (частина перша статті 5Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 3 повідомляємо, що у межах здійснення господарської дальності, придбання товарів за межами України ввезення їх на територію України має здійснюватись суб’єктами господарювання від їх імені як суб’єктів господарювання та на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

У такому випадку, належним  первинним документом для цілей ведення обліку товарних запасів, у розуміння Порядку № 496,ємитні декларації на підставі яких ті чи інші товари було ввезено на митну територію України.

Щодо питання 4слід зауважити, що делегування Підприємцем посереднику функцій з комплектації,упаковки та відправлення замовлень не звільняє Підприємцявід обов’язку ведення обліку товарних запасів.

Будь-які взаємовідносини Підприємця та його контрагентів здійснюється на договірних засадах.

Щодо питання 5

У зверненні Підприємець вказує на наявність між ним,ОСОБА_1таОСОБА_2 господарських взаємовідносин щодо доставки товарів покупцям та отримання грошових переказів відповідно.

Водночас, Підприємець не розкриває суті господарських взаємовідносин зОСОБА_1 та ОСОБА_2, що є ключовим для визначення його кола обов’язків у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги).

Враховуючи, що відповідно до вимог Кодексу саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини, а тому відповідь на питання 5 надати не можливо.

Щодо питання 6

Описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями  (здійснення оплати після отримання товару) підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 6 повідомляємо, що фіскальний чек має бути сформований та наданий покупцеві не пізніше моменту вручення йому товару.

Електронна та паперова форми фіскальногокасового чека є рівнозначними.

Щодо питання 7

Слід зауважити, що при відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформованийне пізніше моменту вручення товару покупцеві.

У випадку, якщо покупець не забрав відправлення у відділенні експедитора (логістичної компанії), у такому випадку Підприємцю слід керуватись пунктом 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, відповідно до якого, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу чи відмови від їх отримання від служби доставки.

У випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю і сума повернення при цьому перевищує 100 гривень.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.