Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.02.2024 р. № 555/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Комунального некомерційного підприємства (далі – Підприємство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання застосування пільги зі сплати земельного податку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У зверненні повідомляється, що засновником Підприємства є Кропивницька міська рада (далі – Рада), яка у своїх рішеннях встановила         на 2022 рік та 2023 рік пільгу зі сплати земельного податку для комунальних некомерційних підприємств, засновником яких є Рада.

Підприємство не поінформувало про наявність речових прав, в тому числі й права постійного користування, на земельні ділянки.

Підприємство надає в оренду частину приміщень у будівлі іншим комунальним некомерційним підприємствам, засновником яких є Рада, та на які поширюється встановлена Радою пільга зі сплати земельного податку     (далі – Орендарі).  

Підприємство запитує чи повинно Підприємство сплачувати земельний податок за земельну ділянку у разі надання в оренду розташованих на ній частин приміщень:

1) якщо право постійного користування на земельну ділянку оформлене належним чином;

2) якщо земельна ділянка під будівлею не оформлена та не знаходиться у постійному користуванні Підприємства.

Питання 1.

Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб визначено ст. 282 Кодексу. Від сплати податку звільняються, зокрема, заклади охорони здоров’я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 Кодексу).

Згідно з п. 284.1 ст. 284 Кодексу органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування (п. 284.3 ст. 283 Кодексу).

Бюджетним кодексом України визначено, що до бюджетних установ належать організації, які створені у встановленому порядку органами державної влади та органами місцевого самоврядування, повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими (част. дванадцята ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Водночас обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Таким чином, норма абзацу другого п. 284.3 ст. 284 Кодексу поширюватиметься на Підприємство, якщо у порядку, визначеному законодавством, оформлено право власності/постійного користування земельною ділянкою, та у разі приналежності Підприємства та Орендаря до бюджетних установ та включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Питання 2.

Земельний податок відповідно до Кодексу справляється з власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів, яким відповідно до закону надані у постійне користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а орендна плата – із землекористувачів (орендарів) земельних ділянок державної і комунальної власності на умовах оренди (п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інше, а підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням принципу платного використання земельних ділянок (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)), реалізація якого у разі набуття відповідного права на земельні ділянки або їх частин здійснюється у формі плати за землю.

З наведених норм законодавства вбачається, що для реалізації платного користування земельною ділянкою, речове право на яку не оформлене, Підприємство має звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання дозволу на виконання технічної документації із землеустрою такої ділянки для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

З огляду на вказане, Підприємство, що надає в оренду частини приміщень, які розташовані на земельній ділянці, права на яку не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав на таку земельну ділянку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.