Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2024 р. № 706/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування окремих господарських операцій та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство закуповує товари як на митній території України, так і за її межами, та надалі здійснює постачання таких товарів на митній території України.

Між Товариством та постачальником – резидентом України укладено договір купівлі товару імпортного виробництва. Товариством було здійснено попередню оплату за такі товари та отримано від постачальника відповідну податкову накладну.

У подальшому сторони домовились внести зміни до умов поставки товару, згідно з якими поставка товару буде здійснюватися за межами митної території України. Товариство має намір реалізувати такий товар також за межами митної території України (без його ввезення на митну територію України).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) наявності заборони для резидентів України на укладення договору за межами митної території України?;

2-3) необхідності та дати коригування податкового кредиту, сформованого за фактом здійснення попередньої оплати за товар, та механізму такого коригування (шляхом складання постачальником розрахунку коригування до відповідної податкової накладної чи шляхом складання покупцем податкової накладної згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ);

4-5) додаткових податкових обов’язків, які можуть виникнути у постачальника та у Товариства у разі здійснення операцій, описаних у зверненні?;

6-7) документів, які необхідно оформити у разі здійснення операцій, зазначених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо питання 1

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами та доповненнями), Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Отже, з питання наявності заборони для резидентів України на укладення договору купівлі-продажу товару за межами митної території України платнику податку доцільно звернутися до Міністерства економіки України.

Щодо питань 2 – 5

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, правові основи податку на прибуток підприємств – розділом ІІІ ПКУ.

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 186.1 статті 186 розділу V ПКУ встановлено, що місцем постачання товарів є :

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі  податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (пункт 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ).

Відповідно до положень пункту 13.1 статті 13 розділу І ПКУ доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених ПКУ (пункт 13.2 статті 13 розділу І ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ).

Таким чином, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку – постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Показники такої податкової накладної повинні відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту покупцем (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

У разі виникнення підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, податкові зобов’язання постачальника та податковий кредит покупця підлягають коригуванню. У даному випадку постачальником має бути складений розрахунок коригування до відповідної податкової накладної.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується визначений за правилами бухгалтерського обліку фінансовий результат від господарських операцій, здійснених платником податку на прибуток, у тому числі за межами митної території України.

В той же час питання щодо необхідності у ситуації, описаній у зверненні, коригування податкового кредиту, сформованого за фактом здійснення попередньої оплати за товар, та механізму / дати такого коригування, а також щодо додаткових податкових обов’язків, які можуть виникнути у постачальника та у покупця у разі здійснення операцій, описаних у зверненні, має розглядатися з урахуванням договірних умов та суттєвих обставин здійснення таких господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформлених за такими операціями, та може бути розглянуте після з’ясування правомірності укладення резидентами України (постачальником та покупцем) договору за межами митної території України.

Щодо питань 6, 7

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже питання щодо оформлення  документів (первинних, бухгалтерських) при здійсненні операцій, зазначених у зверненні, а також щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з реалізації товарів між резидентами України поза межами митної території України належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).