X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2024 р. № 768/ІПК/99-00-04-03-02 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань з виправлення помилково нарахованого податкового зобов’язання у вигляді штрафу, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що за результатами застосування норм трансфертного ціноутворення за 2019 рік Товариством самостійно виявлено факт заниження податкових зобов’язань минулих податкових періодів. З метою самостійного збільшення податкових зобов’язання за результатами застосування норм трансфертного ціноутворення за 2019 рік Товариством була подана 30.09.2020 уточнююча Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (далі – Декларація) з відповідним формуванням додатку ТЦ до неї.

Товариство зазначило, що всі показники Декларації заповнювалися в ручному режимі і є вірними, крім рядка 30 «Сума штрафу (3%) при відображенні недоплати» Декларації, який на думку Товариства сформувався в автоматичному режимі. При цьому, Товариство не зазначило за допомогою якого сервісу (програмного продукту) відбувалося формування показників Декларації та її подача.

Товариство вважає, що декларування податкового зобов’язання у розмірі 3 859 грн (відображене р. 30 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (реєстр. №9335883444 від 30.09.2020) є автоматичною помилкою.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з роз’ясненням механізму виправлення помилки, яка полягає у помилково нарахованому податковому зобов’язані у вигляді штрафу.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів.

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Тобто, платник податків самостійно заповнює та визначає способи подачі податкової декларації. У разі надсилання платником податків на прибуток підприємств податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі такі документи повинні бути сформовані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», що засвідчує їх достовірність та правильність.

Відповідно до абзаців першого – другого, четвертого – шостого п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно
(у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

При цьому зазначаємо що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу 54.1 платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

В разі обрання виправлення помилок через уточнюючий розрахунок платники податку на прибуток подають Декларацію з позначкою в полі «Уточнююча». Незалежно від періоду, у якому було зроблено помилки, виправлення здійснюють через подання уточнюючої Декларації за тією формою, яка діє на момент її подання (абзац перший п. 50.1 ст.50 Кодексу).

У полі 2 «Звітний (податковий) період» та в полі 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначають уточнюваний звітний (податковий) період.

У загальних рядках 01 – 25 уточнюючої Декларації проставляють правильні (виправлені) показники за період, який виправляють. Водночас до Декларації подають додатки, у яких було зроблено помилки (за винятком додатка ВП).

Наголошуємо, що, коли платник податку подає уточнюючу Декларацію, до неї потрібно подати всі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи було виправлено показники цих рядків і додатків до декларації, із зазначенням інформації про подані додатки в таблиці «Наявність додатків» Декларації.

У коригувальних рядках 26 – 27, 31 уточнюючої Декларації розраховують суму збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, а у рядках 30, 34 – суму штрафу відповідно до ст. 50 Кодексу, визначеного платником самостійно.

Разом з тим, однією з передумов для проведення самостійного коригування платниками податкових зобов’язань з податку на прибуток є застосування під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки».

Так, у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету (пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

Таким чином, платник податків має право провести самостійно коригування та відобразити результати його проведення у додатку РІ (рядки 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ) та додатку ТЦ до Декларації за підсумками того звітного періоду, в якому платником було встановлено, що ціни здійснених ним контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки».

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу, зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати й штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовують у разі подання уточнюючого розрахунку до Декларації за попередній податковий (звітний) рік із метою здійснення самостійного коригування згідно із ст. 39 Кодексу в строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним (абзаци третій та абзац четвертий п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Тобто, якщо виправлення показників Додатка ТЦ здійснюють в уточнюючій Декларації, то правильні значення коригування ціни під час продажу/придбання товарів (робіт, послуг) відображають у рядках 15 та 17 Додатка ТЦ із подальшим їх відображенням у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ Додатка РІ «Різниці» уточнюючої Декларації.

На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та уточнюючої Декларації визначають суми збільшення податкового зобов'язання, пені та штрафу, які відображають у частині «Виправлення помилок» (рядки 26, 29 та 30) Декларації.

У разі виправлення показників Додатка ТЦ в уточнюючій Декларації за попередній податковий (звітний) рік у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним, платник податку не нараховує та не відображає суми штрафу в рядку 30 Декларації.

Разом з уточнюючою Декларацією платник податку має право надати до контролюючого органу доповнення із поясненням проведених виправлень.

Водночас зазначаємо, що виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Разом з тим повідомляємо, що Кодексом не передбачено можливості виправлення або скасування самостійно нарахованої штрафної санкції, оскільки платник самостійно обчислив таку суму штрафної санкції та нарахував відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, або у складі декларації з відповідного податку, тобто така сума штрафної санкції вважається узгодженою платником.

При цьому, у разі якщо платником податків у складеному уточнюючому розрахунку до Декларації збільшено суму податкових зобов’язань та самостійно нараховано штрафні санкції від суми недоплати, такий платник зобов’язаний сплатити суму таких податкових зобов’язань та суму штрафної санкції, а у випадку якщо суму податкового зобов’язання та штрафної санкції не сплачено до бюджету після спливу 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання та штрафних санкцій, розпочинається нарахування пені відповідно до ст. 129 Кодексу.

Крім того повідомляємо, що відповідно до п. 69.38 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Також інформуємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення»  Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст. 52 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно підприємством, якому надано таку консультацію.