Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2024 р. № 799/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реєстрації платником акцизного податку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що є науково-виробничим підприємством та займається науковими дослідженнями в галузі тонкого органічного синтезу та розробкою методик синтезу нових органічних сполук за основним видом економічної діяльності 72.19 «Дослідження й екпериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук».

В своїй діяльності Товариство використовує як сировину для хімічної промисловостітовари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2707 30, 2710 12 25 00, 2901 10 00 90, 2905 11 00 00, 2909 19 90 20, 2909 19 90 90, 2942 00 00 00,які відносяться до підакцизних товарів, та має ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Підакцизну сировину Товариство закуповує у вітчизняних постачальників та зберігає у тарі виробника без зміни розфасовки, загальною місткістю, що не перевищує 200м³, отримує протягом календарного року підакцизні товари (сировину) в обсягах, що не перевищують 1000 м³, не має витратомірів-лічильників та рівнемірів, не має зареєстрованого акцизного складу та використовує підакцизні сировину виключно для власних виробничих потреб і не здійснює реалізацію (передача права власності або розпорядження) третім особам. Готова продукція, яку виробляє та реалізовує Товариство не відноситься до підакцизних товарів.

Приміщення (склад), де буде зберігатися придбане пальне в тарі виробника (без зміни розфасовки), не є акцизним складом в розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і підприємство не зобов’язане реєструвати такий склад.

Товариствопросить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде підпадати імпорт (ввезення) пального компанією для власних виробничих потреб під визначення «реалізація пального», наведене у п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу? 
2. Чи буде підпадати Товариство під визначення платника акцизного податку з реалізації пального та/або розпорядника акцизного складу та чи буде зобов’язане реєструватись платником акцизного податку при імпорті для власного споживання за відсутності інших операцій з реалізації?

 

Щодо питання 1

Згідно з п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним, та ставки акцизного податку визначені п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Зазначені у зверненні коди УКТ ЗЕД товарів, які Товариство використовує як сировину для хімічної промисловості, відповідно до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу відносяться до пального.

Згідно з п.п. 14.1.212  п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території Українипри використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Отже імпорт (ввезення) пального Товариством виключно для потреб власного споживання не вважається реалізацією пального у розумінні   п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Щодо питання 2

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованихємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Платником акцизного податку є, зокрема:

особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст.212 Кодексу);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників акцизного податку передбачено п. 212.3. ст. 212 Кодексу.

В обов’язковому порядку зареєструватися у контролюючих органах як платники акцизного податку повинніособи, які здійснюють, зокрема, реалізацію пального або спирту етилового за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики(п. п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Механізм реєстрації платником акцизного податку визначено Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408).

Відповідно до п. 6 Порядку № 408 на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника. У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць.

Датою реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу є дата включення його до реєстру платників (пункт 9 Порядку № 408).

Отже, якщосуб’єкт господарювання не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, використовує пальне виключно для власних потреб та зберігає таке пальне у приміщенні або на території, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів, то таке приміщення або територія не є акцизним складом, асуб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального і у нього відсутній обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).