X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.02.2024 р. № 730/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що планує надавати на підставі договору цивільно-правового характеру консультаційні послуги компаніям – нерезидентам України та отримувати за надані послуги винагороду у доларах США на валютний рахунок, який відкритий у банку України.

За умови замовлення та надання відповідних послуг на отримання винагороди, керуючись п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, платник подаватиме річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – Декларація) і сплачуватиме відповідні податки (податок на доходи фізичних осіб 18 відс., та військовий збір – 1,5 відсотка).

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи правомірним є надання консультаційних послуг фізичною особою – резидентом України на користь клієнтів компаній – нерезидентів України за умови декларування отриманої винагороди та сплати відповідних податків?

2. Чи класифікується надання консультаційних послуг фізичною особою – резидентом України на користь компаній – нерезидентів України як зовнішньоекономічна діяльність?

3. Чи є правомірним надання консультаційних послуг фізичною особою – резидентом України на користь клієнтів компаній – нерезидентів України та отримання за надані послуги винагороди у доларах США на валютний рахунок, який відкритий у банку України, без реєстрації як самозайнятої особи (фізичної особи – підприємця) за умови, що надання таких послуг не є підприємницькою діяльністю?

Щодо першого – третього питань

Статтею 2 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, у свою чергу суб’єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до частини другої ст. 3 ГКУ господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

При цьому згідно зі ст. 42 ГКУ підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Отже, якщо фізичною особою – резидентом України, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, систематично будуть надаватись консультаційні послуги компаніям – нерезидентам України, то така діяльність вважається зовнішньоекономічною господарською діяльністю і фізична особа зобов’язана зареєструватись як фізична особа – підприємець.

Правові засади оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Крім того, порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до положень ст. 177 та глави 1 розділу XIV Кодексу в залежності від обраної системи оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.