Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2024 р. № 738/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Господарства щодо операцій з отриманою поворотною фінансовою допомооюплатником єдиного податку четвертої групита, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Господарство повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи. В 2018 році Господарством була отримана поворотна фінансова допомога від фізичної особи – засновника відповідно договору грошової позики, позика надавалась до 28.11.2019. Станом на 01.02.2022 поворотна фінансова допомога не повернута.

1. Яким чином, з якого періоду та чи підлягає дисконтуванню поворотна фінансова допомога?

2. Які податкові зобов’язання виникають додатково?

3. Чи необхідно подавати звіт 4 ДФ про отримання фінансової допомоги?

4. Чи не буде подія з неповернення фінансової допомоги у даному випадку порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

5. Який строк давності у даному випадку для податкового обліку  ?

6. Як правильно відобразити поворотну фінансову допомогу у фінансовій звітності ?

 

Щодо  питань 1 та 6

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Нормами Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання поворотної фінансової допомоги, наданої підприємством на строк більше ніж 12 місяців, дисконтування такої заборгованості протягом строку користування. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – НП (С) БО), НП (С) БО в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності - Міністерством фінансів України (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV).

За загальним правилом підприємства, котріведутьоблік за НП(С)БО, зобов’язані дисконтувати довгострокові дебіторські та кредиторські заборгованості.

Водночас під дисконтування потрапляє не будь-яка заборгованість, а тільки довгострокова. На це вказують п. 9 НП(С)БО 11 і п. 12 НП(С)БО 10. У них йдеться про те, що за теперішньою, тобто дисконтованою вартістю, в обліку слід відображати тільки довгострокові заборгованості.

Звертаємоувагу, що довгостроковою є дебіторська заборгованість, яка не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців із дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10).

Зважаючи на викладене, поворотна фінансова допомога, отримана та повернена, строк погашення якої більше ніж 12 місяців, підлягає дисконтуванню.

Звертаємо увагу, що довгостроковою є дебіторська заборгованість, яка не виникає під час нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців із дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10).

Відповідно до п. 1ст.11 Закону № 996-XIV підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Положеннями Кодексу суми наданої, поверненої поворотноїфінансовоїдопомогине входять до складу доходу платника єдиного податку четвертої групи.

З питань, що стосуються відображення таких операцій у бухгалтерському обліку, необхідно звернутися за роз’ясненнями до Міністерства фінансів України.

 

Щодо  питання 2 та 4

Особливістю набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи є відповідність частки сільськогосподарського товаровиробництва вимогам чинного законодавства.

Відповідно до абзаців першого і четвертого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (далі – Розрахунок).

Відповідно до Розрахунку частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається як співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки (крім підакцизних товарів) до скоригованого доходу сільськогосподарського товаровиробника. При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог НП(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Згідно з п.7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

При цьому виникає питання щодо врахування поворотної фінансової допомоги у складі загального доходу.

Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу.

Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, включення до складу доходу суми позики вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Щодо питання 3  

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, згідноіз п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексом платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку
(п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) накористь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».

Отже, Розрахунок подається податковими агентами у разі нарахування (сплати) сум доходу, на користь платників податків – фізичних осіб.

У разі отримання поворотної фінансової допомоги юридичною особою від фізичної особи, зазначена допомога у додатку 4ДФ до Розрахунку не відображається.

При цьому у кварталі повернення фінансової допомоги фізичній особі, юридична особа, як податковий агент повинна відобразити зазначену суму у додатку 4ДФ до Розрахунку. 

 

Щодо питання 5

Відповідно до абзацу першого п.49.2 ст.49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. 

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 ² цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Щодо бухгалтерського та податкового обліку, то закінчення строку давності є підставою для визнання заборгованості (дебіторської або кредиторської) безнадійною.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52 прим. 8 та пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).