Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2024 р. № 792/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товаристващодо спрощеної системи оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотки.  Діяльність Товариства полягає в наступному: з однієї сторони між Товариством та певною кількістю фізичних та юридичних осіб, укладені однакові ліцензійні договори (далі – Договори), за якими Товариство, з метою монетизації, отримані виключні та невиключні права (далі – Права), та взяті на себе зобов’язання сплатити роялті, в розмірі 70 відсотків від всієї суми, що надійшла Товариству за використання таких прав. При цьому, Товариство зобов’язане перерахувати зазначені суми роялті після отримання погодження (у формі звіту (акту)) від зазначених вище фізичних та юридичних осіб. За умовами Договорів всі виплати фізичним та юридичним особам здійснюються виключно у гривні. З іншої сторони між Товариством і міжнародною компанією укладено подібний контракт, за яким вже Товариство передає Права для використання та отримання відповідних коштів за таке використання, валютою такого договору в доларах США, тобто Товариство отримує валютну виручку (роялті), 70 відсотків з якої зобов’язано перерахувати власникам Прав.

Товариство посилаючись на норми чинного законодавства запитує:

1. На яку дату та суму (відсоток від отриманих коштів роялті – 30 відсотків або 100 відсотків) Товариство зобов’язане розрахувати, як дохід та з нього розрахувати власні податкові зобов’язання?
2. На яку дату та за яким курсом долара США Товариство зобов’язане розрахувати дохід фізичних осіб, для утримання та оплати податків, як податковий агент, за таких фізичних осіб (по даті та за курсом НБУ отримання коштів Товариством від нерезидента, або по даті та за курсом НБУ підписаного акту по узгодженому роялті, або по даті та за курсом НБУ фактичної виплати належного роялті в гривні)?

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об'єкта права інтелектуальної власності) врегульовано главою 75 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Статтею 1107 ЦКУ визначено, що розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі, зокрема, ліцензійних договорів.

Відповідно до ст. 1109 ЦКУ За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов'язується вносити плату за використання об'єкта, якщо інше не встановлено договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборівКодексом (п.п. 1.1 п. 1 ст. 1 розд. I Кодексу).

 

Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Визначення роялті наведено у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з положеннями якого роялті вважається будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Відповідно до п.п. 292.1.2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

 

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Пунктом 292.4. ст. 294 Кодексу визначено, що до складу доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) лише у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Тому, у разі надання Товариством послуг за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами до складу доходу включається сума отриманої винагороди.

Водночас, у разі надання послуг за іншими видами договорів до складу доходів включається вся сума отриманих коштів у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, вся сума отриманих коштів у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), яка включається до доходу  Товариства відображається у національній валюті України (гривнях), при цьому показники, виражені в іноземній валюті перераховується у гривнях  за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

 

Щодо другого питання

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Кодексу, п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «пасивні доходи», означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді роялті, визначення якого наведено у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Пасивні доходи оподатковуються за ставкою 18 відсотків, крім зазначених у пп. 167.5.2 та у п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 Кодексу (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

 Згідно із п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).         

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відсотки, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ПКУ).

Враховуючи наведене, юридична особа – податковий агент при нарахуванні (виплаті) доходу у вигляді роялті на користь фізичної особи – резидента, зобов'язана утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу, з врахуванням п. 164.4 ст. 164 Кодексу, відповідно до порядку і строків виплати, які передбачені у ліцензійному договорі.

Поряд з тим зазначаємо, що необхідною умовою правильного застосування норм податкового законодавства є встановлення всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались. Копії ліцензійних договорів Товариством не надано.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Кодексу).