Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2024 р. № 811/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК

Державна податкова служба України (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства у сфері валютного нагляду,та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Листом ДПС від 05.02.2024 № 2735/6/99-00-07-05-02-06 продовжено строки розгляду звернення на 15 календарних днів.

У зверненні Товариство зазначило, що має кредиторську заборгованість на суму сплаченого внеску до статутного капіталу перед компанією ТОВ «Альбіонус», яка утворилась у зв’язку із виходом зі складу учасників одного із засновників.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати консультацію з питань:

1. Чи можливо зробити погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Альбіонус» за рахунок експорту Товариством пиломатеріалу?

2.   Чи підлягатиме зазначена операція валютному контролю?

Слід зазначити, що запит наданий Товариством не містить вичерпної інформації, у  зв’язку з чим надається відповідь, виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Щодо питань 1–2. 

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Валютне регулювання відповідно до статті 1 Закону № 2473 – це діяльність Національного бану України (далі – НБУ) та, в установлених цим Законом випадках, Кабінету Міністрів України спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Правлінням НБУ відповідно до Закону № 2473 прийнято низку постанов з питань заходів захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті; порядку валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

При здійсненні валютного нагляду постановами НБУ також керуються і податкові органи, зокрема при здійсненні контрольно-перевірочних заходів з питань повноти проведення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності операцій в іноземній валюті (розміру та строків розрахунків), винятків і особливостей запроваджених граничних строків розрахунків тощо.

Порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено Інструкцією, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7).

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Правлінням НБУ прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) та встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів,  які застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.           

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону № 2473).

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за експортними операціями:

 у разі експорту товару –  після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Водночас постанову Правління № 18 доповнено пунктом 14⁶ згідно з постановою Правління НБУ від 02.09.2022 № 197 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ», згідно з яким банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Слід зауважити, пунктом 21 Постанови № 18 також встановлено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти НБУ діють у частині, що не суперечать цій постанові.

Крім того, випадки за яких допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, зазначено у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції № 7.

Порушення резидентами граничного строку розрахунків згідно із частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Додатково зазначаємо, що відповідно до статті 24 Закону України від 06 лютого 2018 № 2275-VII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»  (далі – Закон № 2275-VII) визначено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства, зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна.

Відповідно до пункту 12 статті 24 Закону № 2275-VII визначено, що статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб'єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Враховуючи зазначене, з питання особливостей митного оформлення товарів, які передбачається експортувати в рахунок погашення заборгованості перед нерезидентом України, як компенсація вартості сплаченого внеску до статутного капіталу товариства, вважаємо за доцільним звернутись до Державної митної служби України, яка забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи під час переміщення товарів через митний кордон України.

Слід зазначити, що операція з виплати (повернення) нерезиденту України суми сплаченого внеску до статутного капіталу відноситься до валютних операцій пов’язаних з рухом капіталу, тому з питання поширення валютного нагляду на зазначену в листі Товариства операцію з експорту товарів пропонуємо звернутись безпосередньо до обслуговуючого банку, який є агентом валютного нагляду або до НБУ, який є органом валютного нагляду та здійснює валютне регулювання.

При цьому повідомляємо, що Законом № 2473 на податкові органи покладено право стягнення у встановленому законом порядку з резидентів пені, передбаченої частиною п’ятою статті 13, а також застосування до юридичних осіб заходів впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформлення яких вони супроводжувалися.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).