X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2024 р. № 817/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), надіслане Головним управлінням ДПС у Рівненській області листом щодо справляння орендної плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало про укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (не витребувані частки (паї), нерозподілені земельні ділянки та земельні ділянки, які ще не визнані судом відумерлою спадщиною) із Сарненською міською радою (далі – Рада). До звернення додані копії договору оренди земельної ділянки, за умовами якого Рада є Орендодавцем та Управителем спадщиною, яка не прийнята спадкоємцями, та до складу якої входить зазначена земельна ділянка   (далі – Договір, Ділянка) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.  

Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1) щодо обов’язку обчислення податкових зобов’язань з плати за землю за невитребувані частки (паї), нерозподілені земельні ділянки, які ще не визнані судом відумерлою спадщиною, та щодо правомірності сплати орендної плати за кодом бюджетної класифікації 18010600 – «Орендна плата з юридичних осіб»,;

2) щодо правомірності сплати орендної плати відповідно до п. 14 Договору за кодом бюджетної класифікації 21080000 – «Інші надходження».

Питання 1.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Пунктом 287.1 ст. 287 Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-ІV № 23 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

При цьому, територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема у разі прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною (п.п. «в» ч. 5 ст. 83 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 1277 Цивільного кодексу України та ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних органів місцевого самоврядування до моменту отримання їх власниками правовстановлюючих документації на земельні ділянки або визнання судом таких ділянок відумерлою спадщиною і переходу її у комунальну власність.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (далі – Наказ) затверджено коди доходів бюджету. Зокрема орендна плата з юридичних осіб сплачується до бюджету за кодом «18010600».

Договірні відносини між Товариством і Радою регулюються в межах Цивільного кодексу України, сплата орендної плати  за Договором не є податковим платежем – орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності, що сплачується за кодом «18010600».

Питання 2.

Оскільки згідно з Наказом код платежу 21080000 – «Інші надходження» не є податковим платежем, тому з питання правомірного застосування коду доходів бюджету «21080000» Товариству доцільно звернутися до Ради як Управителю спадщини.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану в України згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст.52 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.