Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2024 р. № 824/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту (далі – Плата), керуючись ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що має у власності, зокрема дві несамохідні суховантажні баржі (далі – баржі), які на даний час не експлуатуються, що підтверджено Актами постановки судна на відстій на підставі договорів послуг по відстою судна від 29.12.2023 № 01-78-02 та № 01-77-02. Разом з тим розпорядженням Капітану Миколаївського порту від 09.03.2022 № 15 у зв’язку із військовою агресією Росії заборонено рух та відшвартування всіх суден та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів портів та терміналів Миколаївської регіону.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо виникнення у нього податкових зобов’язань з Плати за умови не використання барж на підставі відповідних нормативних актів, надання барж в оренду, а також визначення контролюючого органу, до якого необхідно подавати податкову звітність з Плати, у зв’язку із зміною Товариством місця податкової реєстрації.

Щодо податкових зобов’язань з Плати у разі не використання барж

Платниками Плати є, зокрема, суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб водного транспорту (п. 255.1 ст. 255 Кодексу).

Об’єктом оподаткування Платою є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Кодексу).

Законом України 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону).

Питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності регулюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 6 Закону).

Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509 (далі – Стандарт), визначає, що об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом (п. 33 Стандарту).

Вибуття основного засобу оформлюється документально, до яких додаються регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули (п. 34 Стандарту).

Таким чином у випадку якщо Товариством не оформлено факту вибуття основних засобів (барж), то дані бухгалтерського обліку підтверджують наявність об’єкта оподаткування Платою.

При цьому п. 49.2 ст. 49 Кодексу передбачає обов’язок платника подавати податкову звітність у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

З огляду на те, що розрахунок рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719) передбачає декларування вантажомісткості транспортних засобів (р. 5.1 розрахунку), то Товариство зобов’язане подавати такий розрахунок за всі звітні (податкові) періоди визначені п.п. 255.11.1 п.п. 255.11 ст. 255 Кодексу), у яких за даними бухгалтерського обліку обліковувалися баржи, як основні засоби.

Щодо податкових зобов’язань з Плати у разі надання барж в оренду

Разом з тим Кодексом не визначено особливого порядку справляння Плати у разі надання об’єкта оподаткування Платою в оренду.

Загальні положення про найм (оренду) визначено параграфом першим глави 58 Цивільного кодексу України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Розмір плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму (п. 1 ст. 762. Цивільного кодексу України).

Таким чином обов’язок сплати Плати у разі надання основних засобів (барж) Товариства в оренду має бути визначено договором найму (оренди).

При цьому особа, що бере на себе зобов’язання  з нарахування та сплати Плати має стати на податковий облік, як платник Плати у порядку визначеному Кодексом.

Щодо визначення контролюючого органу, до якого необхідно подавати податкову звітність з Плати

Кодексом визначено, що податкова звітність з Плати подається за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 Кодексу).

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку (п. 63.3. ст.63 Кодексу).

Тому припис п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 Кодексу щодо подання податкової звітності з Плати необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 Кодексу, тобто за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).